19 серпня – Другий Спас, Яблучний Спас

spasaЦе давнє свято у церковному календарі отримало назву Преображення Господнього. Цього дня святять груші, яблука, мед, обжинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці. Освячення різних плодів символізує розквіт і плодючість усього створеного у безкінечному царстві життя.
У давні часи після освячення плодів у церкві господар з освяченою свічкою обходив пасіку й запрошував родину до столу. Спочатку їли яблука та мед, запиваючи виноградним або яблучним вином, «щоб садовина родила», а потім переходили до інших страв. Кажуть, що наші пращури до Другого Спаса взагалі не їли садовини, бо вважали це за гріх.

Головними на святковому столі були печені яблука. Готували їх так: верхівку з хвостиком відрізали, виймали середину з насінням, клали туди мед або цукор і запікали в печі. А ще господині готували пісні пироги й штруделі з яблучною начинкою та варили узвар або грушівник – кисіль зі свіжих груш.
Також у день Преображення Господнього існував звичай дарувати плоди бідним та вбогим і щедро ділитися новим врожаєм з родичами, сусідами, щоб наступного року був щедрий врожай.

Перед Яблучним Спасом селяни косили траву-отаву, завершували викопувати цибулю та часник, бо 17 серпня – Явдоха-сіногнійка, яка нагадувала, що залишені в ґрунті цибуля та часник можуть вимокнути. Треба було зібрати й малину, бо вона втрачає смак.

І якщо «з Першого Спасу холодні роси», то з Другого Спасу в середній смузі України вже можуть починатися приморозки, а тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!». Звичайно, і цього дня спостерігали за погодою, бо вона віщувала погоду восени і взимку. Підмічали: «Якщо день сухий, то й осінь буде суха, якщо дощ – то й осінь буде дощова. Ясно – зима буде сувора». А ще у давнину казали: «Який день на Другий Спас, такою буде й Покрова».

Коментарів немає, будьте першим!

Прокоментувати:
Всі поля, позначені (*) обов'язкові для заповнення