Бригадир Олег Буряченко

буряченко_на сайтХлібороб зранку виходить на зоране поле. Самотній на просторі, він бачить перед собою лише чорну землю, на якій ще немає жодного паростку. Але селянин живе тим часом, коли побачить на цьому ж полі зелені сходи, потім золоті хвилі стиглого хліба і, нарешті, скошене поле і стерню на ньому. Хлібороб живе завтрашнім днем – єдиним, що рятує його від суєтного, квапливого життя з політичними чварами, економічними кризами і конфліктами.

У нього, як для свого віку, є все: авторитет і повага односельчан, улюблена робота, талант сільського трудівника, любляча дружина, діти… Доля бригадира тракторної бригади СГВК «Лідія» (с. Новомиколаївка) Олега Володимировича Буряченка склалася на рідкість цілісно. Він народився у селянській родині в Березнегуватому, що на Миколаївщині. У 1973 році, коли Олегові виповнився рік, батьки переїхали жити і працювати в Новомиколаївку. У цьому селі, в будинку, де все ніби дихало любов’ю до одвічної селянської праці, хлопчик підростав, вчив уроки, переймався турботами сільського життя. Батько зранку поспішав на роботу до тракторної бригади, мати – на молочнотоварну ферму. Мабуть, тоді, в дитинстві, в Олега й прокинулося бажання жити так, щоб бути корисним цьому одвічному укладу хліборобського життя і людям.

Тому одразу після школи сів за кермо трактора Т-150, і з того моменту почалася його дорога до визнання і людської вдячності. Була перерва у роботі лише на два роки, коли настав час відслужити строкову службу в армії.

Є люди, котрих завжди ваблять поля за селом, вони тонко відчувають живий запах землі, яка для них, ніби жива, тепла і духмяна. Думається, що й Олег Володимирович з таких. Бо хто ж з його ровесників не шукав своєї долі в інститутах, у містах і далеких краях? А він лишився у селі і став трактористом. І дотепер добре пам’ятає свою першу борозну, перший трактор, який знав і перебирав до останнього гвинтика. Ще тоді досвідчені механізатори запримітили, що хлопець любить техніку і старанно працює на землі – хоч на тракторі, хоч на комбайні.

Йшли роки, настали нові часи, докотилися зміни і до села: змінювалися форми господарювання, колгоспи і радгоспи розформовувалися. Лише у Новомиколаївці не поспішали розбирати землю на паї, а приглядались, як підуть справи у сусідів. Та які б реформи не проголошувались – у полях, як завжди, натужно гуркотіли трактори, гуділи комбайни, жнива слідували за посівами, а нові посіви – за жнивами. Ці дні були найбільш відповідальними, новомиколаївці працювали від зорі до зорі, весь довгий світловий день.

Часи ж були нелегкими, техніка у господарстві оновлювалася повільно, потрібно було давати лад зношеним агрегатам, а тому досвідчені механізатори почали високо цінуватися. І тоді, у 1999 році, Олегу Володимировичу керівництво запропонувало пересісти з трактора і працювати майстром-наладчиком. А з 2010 року він, збагачений досвідом, став працювати на відповідальній посаді бригадира тракторної бригади. Щоб розширити свої знання, закінчив Скадовський технікум Херсонського державного аграрного університету.

Олег Володимирович ще й дуже цікавий співбесідник. Він розповів, що в Україні зараз набирає популярності система нульової обробітки ґрунту, а от в Новомиколаївці її застосовують уже третій рік. Бригадир охоче розповідає про нові технології і сучасну аграрну техніку, про методи підвищення врожайності культур, покращення родючості ґрунту, про ресурсозберігаючий та економічно вигідний спосіб господарювання на землі. Та особливо запам’яталася думка Олега Володимировича про те, що прорахунки у перебудові сільгоспвиробництва впливають на життя кожної селянської родини. Бо як же у розмові з ним можна було оминути тему безробіття на селі, нерідко важку працю в кредит, який неможливо повернути, балансування маленьких селянських господарств на межі розорення? Говорили і про це – чесно та неупереджено. Однак бригадир ще й великий оптиміст і переконаний, що наш народ подолає всі незгоди, що зараз випали на його долю. Переможе правда, щиро вважає він. Українці – це ж споконвічні хлібороби, а хто сіє хліб, той сіє правду.

Юрій Бондарєв.

Коментарів немає, будьте першим!

Прокоментувати:
Всі поля, позначені (*) обов'язкові для заповнення