Прекрасне пробуджує в людині доброту, щирість і почуття любові. Це відомо всім. А от звідки мешканка багатоповерхівки по вулиці Гагаріна,88 Ірина Андріївна Сафонова дізналася, що краса ще й облагороджує і наповнює життя людини чудодійним змістом, невідомо. Якось вийшло майже непомітно для всіх, що ця жінка разом з сусідами змогла з нічого, на голому місці, створити привабливий, затишний куточок казкового світу. І не треба їхати за тридев’ять земель, щоб його побачити – варто лише вийти з власного під’їзду.
Застигли дві лелеки у гнізді… Граційно вигнули довгі шиї лебеді, милуючись собою, зазирають до озерця. А на його поверхні тішаться власною досконалістю лілеї… На березі хизуються червоними шапками казкові яскраві гриби. Ростуть золотоголові соняхи і фантастичні, небачені квіти. Два величезних равлики розквітли добродушними посмішками, лише якась глибоководна океанська риба розкрила пащу і хижо світить булькатими очима. Але веселі дельфіни її зовсім не бояться, весело стрибають собі між синіми хвилями.
Ось такий куточок створила Ірина Андріївна разом зі своїм чоловіком Володимиром Дмитровичем. Вірніше, вони подали ідею та приклад мешканцям свого під’їзду, а ті не забарилися з допомогою. Марія Єфремівна Голоднюк та Віра Олексіївна Якименко першими прийшли на поміч, щоб власними руками долучитися до створення краси.
Поговоривши кілька хвилин з Іриною Андріївною та її подругами, нікуди не дінешся від нав’язливого питання: а чому тільки під вікнами цього будинку створено цей острівець дитячих мрій? Чому в деяких інших багатоповерхівках нашого міста люди живуть, не спромігшись хоча б поставити лавку для людей похилого віку?
На ці питання в Ірини Андріївни є відповідь, підготована її власним життям. Вона каже, що з дитячих років зрозуміла: світ краси – навколо і всередині нас. Людина постійно прагне до краси, але не завжди може її побачити. Ну, хто, скажіть, може милуватися старими автомобільними покришками, викинутими на смітник старими баняками чи поржавілими трубами? Але якщо ці побутові відходи побували в руках Володимира Дмитровича Сафонова, вони чудодійно перетворюються на живих істот. Лише майстер, який вкладає душу у свою справу, здатен створити те, що буде захоплювати оточуючих.
Усе наше життя підкорюється красі. Ми просто споглядаємо гарне, та, на щастя, є серед нас люди, котрі шукають красу і доносять її до нас. Ірина Андріївна та її сусіди – одні з таких пошуковців.
Юрій Бондарєв.
Фото автора.