Переплелися доля з піснею

портрент_сайтІноді доводиться чути поширений вираз: от якби почати житття спочатку, то зовсім по-іншому пішло б усе… А ось гостя нашої редакції Любов Леонтіївна Фабрикова без тіні сумніву заявляє: вона у такому разі лишила б усе, як було.

Через декілька днів цій приємній жінці виповниться 65 років, у що з першого погляду не дуже й віриться. Вона енергійна і моложава, сповнена цікавих планів і задумів. Усе її життя віддане культурі, а ця нива, як відомо, не терпить байдужих та емоційно бідних людей.

Сьогодні Любов Леонтіївна очолює відомий на Херсонщині народний ансамбль народної пісні «Радість», що діє при Скадовському районному будинку культури. У репертуарі колективу понад 100 творів – здебільшого це українські народні пісні. Немає такого свята, до якого б аматори не підібрали зі свого репертуару щедрівки чи колядки, величальні чи козацькі пісенні твори. Скадовчани знають, з якою глибиною почуттів, майстерним виконням і самобутністю виходить до них на сцену ансамбль

«Радість» на святкових заходах, концертах. Не випадко цей колектив отримав усі можливі нагороди на обласних оглядах самодіяльної культури.
Любов Леонтіївна переконана, що найкращим зразком наших народних пісень є обрядові. Вони розкривають українську культуру минулих епох, наших пращурів. Українська пісня – це простір, світло, радість життя. Вона дуже проста за своєю формою, але в неї геніально вкладено глибокий зміст, вкраплено ту мудрість народного досвіду, яка завжди була й буде потрібною нам. А ще – цим пісням притаманні неповторність і глибока індивідуальність. Ось такий непростий тематичний кладязь пісень обрали вокалістки ансамблю «Радість».

група_слайдер«Я їх усіх дуже люблю, – не приховує почуттів керівниця фольклорного колективу. – І від щирого серця адресую слова вдячності Тетяні Дорофеєвій, Людмилі Євстигнєєвій, Ользі Козленко, Ганні Зуєвій, Ользі Лисенко, Валентині Горбачовій, Аліні Семеновій, Людмилі Степаненко, Галині Надєїній, Тетяні Меркотан за їх любов до пісні. Вони чудові співачки, гарні жінки і просто хороші люди. Ми багато працюємо, збираємося на репетиції двічі на тиждень, і треба бачити, з яким натхненням це роблять мої дівчата. Ми постійно збагачуємо репертуар, вдосконалюємо техніку виконання, освоїли акапельний спів».

Акапельний спів – це виконання музичного твору без інструментального супроводу. Для того, щоб підкорити серця слухачів, треба дуже багато працювати над кожною піснею, доводити її до завершеної форми звучання. Цим і завоювали симпатії скадовських любителів народної пісні учасниці ансамблю.
Через усю біографію Любові Леонтіївни проходить українська мелодія. Родом вона з Лебедина, що на Сумщині, почала співати з пяти років, у школі була незмінною учасницею учнівських концертів. Одразу після школи подалася вчитись у Хустське культпросвітнє училище. Студенткою почала працювати диктором на районному радіо, була ведучою на концертах і святкових демонстраціях, встигала скрізь. По закінченню училища працювала художнім керівником Хустського будинку культури. То були часи, коли молодим не сиділося на одному місці – побували вони з чоловіком і на будівництві Байкало-Амурської магістралі. Там, у містечку Нерюнгрі, Любов Леонтіївна працювала директором будинку культури та керівником ансамблю.

А в Скадовськ приїхала працювати до будинку культури моряків, що діяв на території морського порту. Місто сподобалося, адже була можливість розгорнути творчу діяльність. З 2007 року Любов Леонтіївна очолює створений нею народний ансамбль «Радість». У неї троє онуків і навіть один правнук. Співати люблять усі!
Давно, і не нами підмічено, що український фольклор, а надто пісні, вражають своєю моральною чистотою, високою ідейністю, глибиною думки і духовною красою. Створити подібне міг лише народ високої культури. І треба додати, що зберігається цей скарб завдяки таким ентузіастам, як Любов Леонтіївна Фабрикова.

Юрій Бондарєв.

Коментарів немає, будьте першим!

Прокоментувати:
Всі поля, позначені (*) обов'язкові для заповнення