Серце Іванка

IMG_9931Одного дня багатьох скадовчан здивувала інформація, що пройшла по центральному телебаченню. У Київському кардіологічному центрі на серці новонародженої дитини зробили унікальну операцію. Хлопчик виявився нашим земляком. З того часу пройшло трохи більше року. Як сьогодні почувається та як живе малюк? З цими запитаннями я і завітала до оселі Марини та Іванка Смоліних.

Очікування сина

Поки ми розмовляли, спритний Іванко бігав серед розкиданих іграшок у невеличкій кімнаті квартири, де проживають його мама Марина, бабуся Тетяна Єгорівна і дядько Ігор, брат Марини. Сьогодні життя хлопчика поза небезпекою, його маленькому серденьку вже ніщо не загрожує… Але ж рік тому, через чотири дні після пологів, Марину вразила звістка: жити її малюку залишалося декілька годин…

– Я дуже сильно хотіла сина. І знала, що в мене неодмінно народиться Іванко, – розповідає 23-річна Марина. – І народжувала я чудово. Легко, швидко. Навіть лікарі здивувалися: «А ви, дійсно, вперше народжуєте?»

Молода мама з сином вже готувалися до виписки, але лікарів щось занепокоїло, і вони забрали хлопчика на додаткове обстеження. І тут з’ясувалося: у малюка вкрай важка вроджена патологія. Для тих, хто не розуміється на медичних термінах, вона звучала ось як: замість двох трубочок, які ведуть до серця, дитина народилася з однією. Для Марини це пролунало, як вирок, як грім серед ясного неба:

– Я була під наглядом лікарів майже всі дев’ять місяців, лежала на збереженні, робила УЗД, і жодних відхилень у плоду не знаходили…

Марину і дитину спеціалізованою автівкою «швидкої допомоги» негайно відправили до Київського центру кардіології. Що коїлося в душі матері – словами не передати. З кожною хвилиною, з кожним кілометром розбитої дороги з її синочка йшло життя. Чи встигнуть вони дістатися лікарні, а скільки доведеться сидіти в передпокої, а як їх там зустрінуть…? А попереду ще найважче – найскладніша операція. Чи перенесе малюк, якому лише п’ять днів від народження, це випробування, ніхто не знає і не відає…

Хлопчик любить «читати»

Операція тривала три години. Досвідчений кардіохірург Любомир Богута та лікуючий лікар кардіоцентру Ольга Острась зробили усе можливе, аби хлопчик продовжив жити.

– Підтримували дзвінки рідних та друзів, але все одно – не знаю, як я все це пережила, – зізнається співрозмовниця.

Іванко за ці дні дуже схуд. А після операції став швидко одужувати, з апетитом їсти і добирати кілограми, яких бракувало. За півроку після операції київські кардіологи констатували: складний період у житті їхнього маленького пацієнта минув, розвивається дитина нормально. Дуже виручає й мамине молоко.

– Груди ссе й досі! Думали відлучити, вже великий, – сміється Марина,  – а лікарі кажуть, що грудне вигодовування – це ще один із факторів Іванкового одужання. А ще він полюбляє яйця, яблука та банани.

Сьогодні це шустрий кмітливий хлопчак, з невеликим шрамом на спині (пам’ять про проведену операцію). Полюбляє книжки з яскравими малюнками. Уважно слухає, коли йому читають казки, позуючи пальчиком на потрібну сторінку. Обожнює грати з мамою. І дуже товариський. Повз дитячий садочок хоч і не проходь. Побачивши дітлахів, настійливо тягне маму за руку до них.

– Наступної осені, швидше за все, будемо вже влаштовувати його до садка, – каже Марина.

Лікарі дають сприятливі прогнози і надію. Щоправда, аби спостерігатися в кардіолога, доводиться, на жаль, їздити до Херсона – у Скадовську свого немає. Автобусом важко, а на таксі – дорого…

З надією на майбутнє

Щонеділі Марина з сином ходять до церкви з молитвою про здоров’я Іванка. З батьком хлопчика Марина розлучилася майже одразу після народження сина. І тим не менш, у малюка є повноцінна любляча родина: мама, бабуся і рідний дядько. Усі вони обожнюють Іванка і дуже раді, що він у них є. Допитлива і весела дитина, яка вже на порозі життя пережила на своїй долі складні обставини…

Тетяна Шипілова.Фото Олександри Воротинцевої.

Коментарів немає, будьте першим!

Прокоментувати:
Всі поля, позначені (*) обов'язкові для заповнення