Слава Україні! Героям – слава!

Шановні скадовчани, більше несила мовчати. Ми не віримо, що наша рідна Скадовщина – така агресивна та байдужа до смерті «Небесної сотні», що поклала голови на Майдані, до горя матерів, які втратили синів, батьків, рідних…

Нас переповнюють емоції…  Ми зі Скадовщини, можна сказати – корінні «южани», але ми й українці. Ще донедавна не хвалилися цим, а нині дуже горді бути громадянами такої волелюбної країни.

У неділю, 23 лютого, було проведено поминання загиблих на Майдані хлопців, і ми, як і всі тверезо мислячі люди, не могли стримати емоцій. Сльози на очах були постійно, тому що це без сліз пережити неможливо. Тільки почули, що у Скадовську теж буде поминання на центральній площі, пішли туди…

Дорогою говорили сусідам, знайомим: «Слава Україні!», думаючи, що вони теж йдуть вшанувати загиблих, а люди дивилися на нас із подивом. Вони чомусь прийшли на площу захищати пам’ятник Леніну, а не за- палити свічку жалоби, послухати духовенство та тих людей, які дійсно були на Майдані і в більшості своїй просто вийшли на знак солідарності з небайдужими громадянами України, котрі організували цей протест проти  вкрай корумпованої влади.

І ще одне: Скадовський район і наше місто невеликі, і кожен тут знає, хто чим живе. Особливо разюче це видно тепер, на тлі оголення всіх струн справедливості. Тож «примазатися» до завоювань Майдану, впевнені, нікому не вдасться, бо громада цього не допустить.

Знаєте, думали писати це звернення російською мовою, тому що в більшості своїй спілкуємося саме нею, але потім вирішили писати українською. Давайте все ж таки пам’ятати, що ми живемо на Україні й зобов’язані знати державну мову.

Шановні жителі Скадовщини, невже ви зневірилися? Не вірите в Бога, у біль матерів, які втрачають своїх синів, що навіть несила було прийти й запалити свічку пам’яті, показати свою єдність з народом України та, врешті-решт, показати, що ви теж проти корумпованої влади? Невже ви не бачили маєтки Межигір’я і хороми Пшонки?

Але при цьому ви, шановні скадовчани, навіть молоді хлопці, ходили з палицями й палко захищали пам’ятник Леніну. Хіба на нього нападали? Чи його могли лишити життя, як юних протестувальників на Майдані? Ми ще можемо зрозуміти людей похилого віку, хоча теж складно, адже і їх не влаштовує життя на мізерні пенсії та корупційні дії влади. Жоден пам’ятник не вартий молодих життів.

Цікаво, чи знають молоді захисники Леніна, хто він такий? Адже для цього вождя завжди на першому місці стояла ідея, а не людські життя! Ленінізм – це минуле, це історія. Нас же хвилює майбутнє наших дітей, онуків, а не минуле, з якого ми повинні винести тільки уроки.

Чому ж громаді Скадовська важливіше сидіти біля пам’ятника Леніну і несила підійти виказати співчуття матерям, які ховають своїх дітей, коли вся країна плаче у скорботі? Не хочеться вірити, що ми такі жорстокі.

Чому навіть мер, обраний громадою, не знайшов часу підтримати людей, нашу цілісність, показати, що він теж сумує з народом України? Чи як???

Чому скадовчани вважають бандитами людей на барикадах, які боролися проти режиму Януковича? Адже це не є проявом агресивного націоналізму, а лише бажанням жити у вільній Україні без корупції.

Хочеться, щоб на наше прохання зменшити податковий тиск чи підвищити заробітну плату, пенсію, нам не кидали із владних трибун: «Беріть лопати і йдіть копайте!».

Чому постійно наша міська влада на чолі з мером стверджує, що затока та скадовська набережна чисті? Хіба у нас немає очей? Ось у Межигір’ї було чисто. Достатньо було б вартості однієї машини з гаража сім’ї Януковича, щоб зробити нашу набережну такою ж чистою.

Невже ми не варті більшого, кращого? А може, таки треба менше красти не тільки на державному рівні, а й у кожному маленькому містечку й селищі? Почніть із себе.

Нас дивує позиція педагогів району, яким довірено прищеплювати нашим дітям головні моральні цінності: чесність, порядність, любов до України, навчати їх мати свою точку зору і відстоювати її. Проте, працівники освіти, повні страху, активно підтримували владу, яка вбивала людей, організовували автобусні поїздки до Києва на підтримку режиму Януковича, щоб він і його приплічники й далі будували «межигір’я» в Придніпров’ї, Криму і на нашому острові Джарилгач.
Свій монолог розпочали зі слів «Слава Україні!». Нас дуже дивує, що скадовчани асоціюють ці слова з якимись гаслами, а не вкладають у них істинний зміст. Що є поганого в тому, що громадяни прославляють свою Батьківщину?

Тож, шановні земляки, не будьте байдужими, приходьте у неділю, о 13 годині, на центральну площу Скадовська, щоб висловити свою громадянську позицію.

Небайдужі громадяни Скадовщини.

Скадовчанка
Опубліковано 28 лютого 2014

Я полностью поддерживаю. Мы разные люди, но УКРАИНА для всех нас одна. Давайте ее любить. И тогда нас будут уважать во всем мире!

Прокоментувати:
Всі поля, позначені (*) обов'язкові для заповнення