Сьогодні – Водохреще, або Йордан

Ikona_KreshcheniyaЙордана (Ордана, Водохреща, Богоявлення) – третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке православні та греко-католицькі християни відзначають 19 січня.

З ним пов’язують хрещення на Йордані Христа. Коли Ісус досяг 30-річного віку, прийняв хрещення в річці Йордан. Вийшов на берег, а з небес почувся голос Бога-Батька, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва – Богоявлення. Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з’явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець – у голосі, Син Божий – у плоті, Дух Святий – у вигляді голуба.

Вважається, що на Водохреще, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби. Цього дня у всіх містах і селах, де є церкви, святять воду. Віддавна в народі посвячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжко-хворим, нею освячують храми, домівки і тварин. Залишається загадкою той факт, що водохрещенська вода не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року. Дехто схильний вважати, що цьому сприяє срібло від хреста, який священик занурює у воду під час обряду.

Напередодні Водохреща святкується «Голодна кутя», або другий Святий Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять – постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви – смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху – хлібину, «щоб хліб родився».
На другий день зранку ходять до церкви святити воду. Цією свяченою водою починається трапеза, нею ж кожний господар кропить усіх членів сім’ї, хату, інші будівлі, криниці.
За давньою традицією, церемонія освячення води відбувалася просто неба, на берегах річок, струмків, озер. Ще напередодні Йордана з льоду вирубували великий хрест («йордан») і ставили його поруч з ополонкою. Ску-льптурне зображення хреста встановлювали вертикально і нерідко обливали буряковим квасом, від чого воно набирало червоного кольору. Було прийнято також прикрашати хрест барвінком і гілками сосни.
Після Водохреща розпочинався новий весільний сезон, який тривав до Великого посту. Це був час веселощів і дозвілля. Молодь збиралася на вечорниці, сім’ї влаштовували складчини та ходили один до одного в гості, аби якомога швидше наблизити весну.

Народні прикмети на Водохреще:
Якщо все небо буде похмурим, то всякому хлібу родитися добре, якщо ж тільки на сході – добре вродить жито, на півдні – просо, на півночі – гречка.
Ясна і холодна погода цього дня – на посушливе літо, похмура і сніжна – на рясний урожай. На Богоявлення сніг іде – до урожаю, ясний день – до неврожаю.
Під час освячення води йде сніг – добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба. Йде сніг – на врожай гречки: зранку – ранньої, вдень – середньої, а ввечері – пізньої. Коли на Водохреще випав повний місяць – бути великій воді. Якщо в цей день зоряна ніч – вродять горіхи і ягоди.
Якщо похмуро – хліба буде вдосталь. На Водохреще день теплий – буде хліб темний. Коли на Водохреще риба табунами ходить – на рої добре.

Коментарів немає, будьте першим!

Прокоментувати:
Всі поля, позначені (*) обов'язкові для заповнення