«Тобі, Україно, і пісня, і любов!»

У 2014 році в Україні відбулися зміни. Це рік Революції гідності, рік Небесної сотні і боротьби за незалежність нашої держави. 2015 рік продовжує взятий курс на встановлення демократичної і вільної України. Скільки втрат і болю, а водночас і скільки віри у своє майбутнє! Ці роки обов’язково увійдуть в історію України, як переломні і такі, що змінили старі стереотипи.

КраснеНа території держави зараз точаться бойові дії, гинуть справжні патріоти української землі, гинуть наші воїни і мирні люди. Ми повинні бути гідними пам’яті загиблих і не опустити знамено їхньої боротьби перед жодними негараздами. Тож і відзначаємо 24 серпня кожного року День Незалежності нашої держави, прославляємо її у віршах і піснях.

У Красненському сільському будинку культури, який очолює Світлана Вікторівна Шафрановська, відбулося вшанування 24-ї річниці Незалежності України та День Державного Прапора. Своє патріотичне ставлення до країни висловили всі колективи, які займаються у гуртках художньої самодіяльності. До них приєднались і вихованці дитячого садочка «Казка».

Площу прикрасила тематична виставка малюнків учасників клубу «Витівник», активних читачів сільської бібліотеки. Словами привітання відкрив захід сільський голова Олександр Пістолетов. Почесне право на внесення Державного прапора було надано переможцю обласного фестивалю молодіжних культур «Екстрим-2015» Олександру Шаміліну. Під козацький марш, святково одягнений, він проніс знамено перед глядачами. Цим Сашко підніс національну свідомість кожного до патріотичного рівня.

Естафету козацтва підхопили соліст Дмитро Фоменко та дівочий ансамбль «Райдуга» піснею «Три тополі, три сурми». Викликали у красненців гордість за свої державні символи і миті звучання гімну. Його підхопили всі присутні, тримаючи руку на серці. Зворушила до сліз хвилина мовчання за загиблими та постановка пісні «Ми не хочем війни» у виконанні солістів Олександра Шаміліна, Дмитра Фоменка, Тетяни Аліфанової, Андрія Єрофєєва, Анни Романюк. Було ще багато миттєвостей, які торкалися душі, зміцнюючи любов і повагу до наших воїнів.

Вірш місцевої поетеси Валентини Петрівни Нечипуренко у виконанні сільського бібліотекаря не залишив нікого байдужим. Закінчився захід життєстверджуючими піснями на знак того, що життя триває.

Зберегти незалежність, збудувати міцну державу, розвинути і примножити її моральні, культурні та духовні цінності – наш святий обов’язок. Шануймо себе і свою гідність, і шанованими будемо іншими! Слава Україні!

Ольга Кравченко,
сільський бібліотекар.

Коментарів немає, будьте першим!

Прокоментувати:
Всі поля, позначені (*) обов'язкові для заповнення