Закохані у землю

Праця на землі сповнена багатьох непередбачуваностей. Сьогодні ти пан, а завтра пропав. Але випадкових людей у сільському господарстві не буває. Якщо на терези з одного боку покласти усі випробування землероба (погодою, неврожаєм, стрибками цін на продукцію), а з іншого – любов до землі, то ця любов неодмінно переважить. І вкотре в цьому ми переконалися, завітавши до села Комунарівка Радгоспненської сільради. Тут живе чудова родина Влада та Ірини Гордієнко. Свій вибір – жити і працювати на землі – вони зробили абсолютно свідомо.

У газету– Усі пам’ятають 90-ті роки, коли люди не отримували зарплатню по два-три роки. Ми жили у Скадовську з батьками, грошей катастрофічно не вистачало. Вирішили стати на ноги, щось змінити – так й опинилися в селі, – розповідає господар.

– Мій чоловік просто не уявляє себе без сільського господарства, він справді закоханий у землю, до цього привчив і мене. Коли ми перебралися до Комунарівки, купили тут будиночок і я пішла працювати вчителем до сільської школи. Та згодом я таки залишила роботу і почала в усьому допомагати чоловіку, – уточнює Ірина.

Свою працю на землі молоде подружжя починало з малого – висаджували потроху різних овочів. Потім Влад серйозно захопився  кавунами. Під вирощування завжди бере в оренду 3-5 гектарів землі, ягоди наливаються під крапельним зрошенням. А в цьому році у городі родини Гордієнків ще й «виросли» чотири величезних теплиці на 5 соток кожна, теж з крапельним зрошенням. Вирішили займатися огірками.

У сезон звичайний день Вадима починається о 5-й ранку. Треба полити, підживити, потім зібрати достиглий овоч і… на оптовий ринок у Великі Копані, що в сусідньому Цюрупинському районі.

У родині зростає двоє гарних дітей – 15-річний Віталій та 8-річна Олеся. Вони теж дуже люблять землю, завжди допомагають батькам. Та коли Ірина і Влад прожили у Комунарівці перших кілька років, зрозуміли: село не дасть всього того, що потрібно дитині для розвитку. Так згодом сім’я вирішила придбати невеличкий будинок у Скадовську. Віталій пішов навчатися до Скадовської школи № 3, став активним учасником туристсько-краєзнавчих експедицій, які проводить для дітей директор Центру дитячої та юнацької творчості Олег Лиховид. А Олеся – учениця Скадовської гімназії та дитячої школи мистецтв, захоплюється співами і танцями. Отже, на початку тижня Вадим щоразу відвозить дружину з дітьми до Скадовська, а на вихідні знову забирає до села.

– Пам’ятаю, коли наш Віталік був маленьким, ми приїжджаємо в суботу до села, він залазив на сарай, широко піднімав руки догори і радісно вигукував: «Сво-бо-да!!!». Йому подобається, що ця земля, це поле – все це наше.

– Скадовськ – дуже гарне, тихе місто для життя. А село – для роботи. Хоча… ми в Комунарівці ніколи не засумуємо. У нас тут дуже багато друзів. Завжди або вони до нас у гості, або ми – до них.

Ірина та Влад – дуже гарна молода пара, їм по 35 років, і разом вони йдуть по життю вже дуже давно. Шкільна дружба переросла у великі почуття, старшокласниками почали зустрічатися. А коли Влад прийшов з армії, то й одружилися. Цікаво, а наскільки, на думку Ірини, важливо по-жіночому підтримувати свого чоловіка? Адже сільськогосподарську працю завжди супроводжують хвилювання та ризики…

– Дуже важливо бути поруч із ним, підтримувати, іноді просто підбадьорити: «Нічого – сьогодні не вийшло, але наступного разу обов’язково все вдасться». І найголовніше – треба любити, поважати, цінувати, що він у нас такий голова родини, – відповіла господиня.

У щирій розмові Влад повідав і про ті нелегкі умови, в яких зараз виживають землероби:

– Добре, коли відчуваєш віддачу від своєї справи. А в нас так нерідко буває – відпрацював сезон, зібрав врожай, а він вже нікому не потрібен. Аби виростити більш-менш якісні овочі, треба вкладати дуже багато коштів. Ми вже давно платимо європейську ціну за добрива, за насіння, за паливо, а коли настає час реалізовувати продукцію, ціна не завжди така, як хотілося б. Немає стабільності у сільському господарстві – це теж засмучує. Та й сезон короткий, розумієш, що треба займатися ще чимось, окрім землі, аби в родині були гроші.

Разом з тим, ні Влад, ні Іра не шкодують, що колись обрали сільське господарство і дуже вдячні своїм батькам, що підтримали їх колись і продовжують підтримувати у всьому, давати корисні поради сьогодні. «На аграрній ниві всього буває, тож якби ми не любили землю, мабуть, давно вже обрали б якусь іншу роботу», – зауважує сільгоспвиробник.

На прощання хотілося запитати в подружжя, про що вони мріють?

– Дуже хотілося б виїхати хоча б до Криму з дітками, на тиждень, та й побувати якось за кордоном… Адже влітку сезон короткий, і ми весь час то у полі, то на базарі. Так і летить життя.

До Дня працівника сільського господарства родина Влада та Ірини Гордієнко принагідно висловила свої побажання всім землеробам та землелюбам Скадовщини:

– Терпіння, здоров’я, хороших врожаїв та хороших цін на продукцію, підтримки від держави. І нехай кожна родина буде міцною і йде до своєї мети разом. Тільки так можна чогось досягти!

Тетяна Підгородецька.Фото автора.

Коментарів немає, будьте першим!

Прокоментувати:
Всі поля, позначені (*) обов'язкові для заповнення