Живіть довго всім на радість!

сайт_Храмцова1сайт_храмцоваСподівання і жага успіху живуть у кожній людині. Та найбільше дорожать досягнутим у житті педагоги. Творчі, натхненні, досвідчені і працелюбні світочі педагогічного таланту насправді є звичайними людьми, котрі прагнуть лишити вдячний слід у людських душах. І це зрозуміло, бо лише вчителів ми називаємо другими батьками.

А от Ганна Олексіївна Храмцова стала мамою для багатьох вихованців Скадовської школи-інтернату, якій вона віддала цілих двадцять років життя. А цими днями, 23 грудня, вона святкувала своє 90-річчя.

– Багато років я знаю цю особливу у всьому жінку, – розповіла в редакції  «Чорноморця» автор багатьох публікацій про земляків-скадовчан Надія Федосіївна Золотухіна. – У переддень особистого свята хочу сказати кілька слів про неї, щоб люди знали, що поруч з нами живе мудра, шанована і гідна великої поваги людина.

Ганна Олексіївна з чоловіком приїхали до Скадовська у 1960 ро-ці. Він був за фахом інженер гідроспоруд, вона закінчила Херсонський педагогічний інститут і почала працювати у школі-інтернаті вчителем біології. Без сумніву, педагог досягла у своїй професії вершин. Її предмет дуже любили діти, а кабінет біології, створений вчителькою, був найкращим в області, а можливо, й в Україні. Діти зробили свою школу справді квітучою, радо і навіть творчо працювали на клумбах та квітниках.
Досвідчені педагоги кажуть, що в очах дитини сяють іскорки бажання, тож вчитель повинен їх бачити і засівати розумне, добре і вічне в дитячі душі. Молода вчителька так і робила. Її врожаї у маленьких серцях були рясними. Педагогічний успіх було помічено, й освітяни району делегували Ганну Олексіївну на Четвертий Всеукраїнський з’їзд вчителів. Згодом вчительці було довірено посаду директора навчального закладу.

Пролетіли роки, наче хмари на небі. Виросли свої син і дочка, котрим вона, здається, присвячувала навіть менше часу, аніж своїм вихованцям з інтернату. Діти пороз’їжджалися по своїх життєвих дорогах, не стало чоловіка, а життя минає своїм одвічним порядком: дні складаються у тижні, тижні у місяці, місяці у роки. Тепер ця скромна, зі смаком одягнута, завжди з бездоганною зачіскою жінка, котра розмовляє чудовою українською мовою – живе пам’яттю. Спогадами про всіх своїх учнів і колег, про близьких і далеких людей, про життя, віддане дітям. Навіть у статечному 90-річному віці колишня вчителька живе подіями сьогодення, стежить за новинами, душею переймається за долю нашої України. Відчуває себе малесенькою часткою великого українського народу.

Вас пам’ятають і шанують у нашому місті, Ганно Олексіївно! Живіть ще довго, при хорошому здоров’ї, на радість усім тим, хто вас не забуває!

Юрій Бондарєв.
Фото автора та з архіву іменинниці.

Коментарів немає, будьте першим!

Прокоментувати:
Всі поля, позначені (*) обов'язкові для заповнення