На фото: Колектив районного сектору Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій України у Херсонській області в повній готовності йти на допомогу людям.
Життя прожити – не поле перейти. Трапляються у ньому нелегкі часи, коли самотужки з бідою не справитися. Пожежа чи підтоплення, руйнування оселі чи аварія на виробництві, нещасний випадок у побуті, на воді чи на дорозі – у цих обставинах нам на допомогу завжди приходять працівники Державної служби надзвичайних ситуацій! У повсякденні їх викликають навіть зняти з дерева злякане кошеня чи дістати песика з глибокого колодязя. І рятувальники не відмовляють у допомозі нікому!
Напередодні професійного свята наш кореспондент зустрівся з очільником районного сектору Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій України у Херсонській області Дмитром Турченко. Мова зайшла про буденне життя колективу рятувальної служби.
– Одразу скажу, що наш колектив складається з двох підрозділів: п’ятеро чоловік займаються профілактичною роботою щодо запобігання усілякого лиха, а 34 чоловіки і є, власне, рятувальниками, – розповідає Дмитро Іванович. – Цілодобово у частині несуть чергування семеро працівників, а ще семеро є підмінними і готові будь-якої миті прибути на службу. Наші хлопці завжди готові до проведення аварійно-рятувальних та непередбачуваних робіт, до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у разі їх виникнення. А оскільки ми живемо і працюємо у курортному місті та районі, роботи рятувальникам вистачає завжди.
Холодної пори року доводиться долучатися до боротьби з підтопленням. Настає літо, а в наших краях воно часто посушливе, – одразу ж виникає загроза пожежного лиха. А крім того, різко збільшується кількість населення у місті і районі. А значить, не виключена біда на воді, у побуті і на дорогах…
– У цій ситуації зрозуміло все, крім одного: що ви робите на дорогах?
Надзвичайники мають в арсеналі сучасне рятувальне обладнання та пожежний автомобіль першої допомоги.
– Як що? У випадку аварії іноді автомашина від удару розплющується. Доводиться буквально вирізати потерпілого з деформованого металу. У нас є всі спеціальні засоби, щоб визволити людину з металевої пастки і надати постраждалому першу медичну допомогу. Є і спеціалісти цієї справи. Зазначу, що у травні цього року ми пройшли атестацію і наш колектив отримав статус державної аварійно-рятувальної служби.
– Дмитре Івановичу, ви сказали, що і на воді також допомагаєте потерпілим. З чим найчастіше доводиться стикатися?
– Звичайно, ми не патрулюємо морем – у нас навіть немає плавзасобу. Хоча сподіваємося, що з часом зможемо отримати хоча б невеличкий рятувальний моторний човен. У роботі рятувальників він точно не буде зайвим. А поки що, за потреби знайти людину на воді, ми користуємося допомогою власників човнів і катерів. Скажу ось що: у нас в районі люди здебільшого гинуть у каналах, а не в морі. Так, цього літа у районі один чоловік втонув біля острова Джарилгач, троє – у каналах зрошення. Ми, як рятувальники, маємо обов’язок діставати потерпілих і жертв з води.
– Та все ж, якщо я не помиляюся, головне призначення вашої частини – це гасіння пожеж. Чи багато такої роботи цього року?
– Нинішнє літо видалося дуже посушливим. Бували дні, коли наш черговий ледь встигав приймати тривожні повідомлення про те, що горить сухостій, пожнивні залишки, сухі дерева. А бувало й так, що пожежна машина виїжджала у поле зранку, а поверталася до міста надвечір. Доводилося по всьому району ліквідовувати місця займання вогнем. Цього літа наша служба зафіксувала 151 випадок пожежного лиха, а в минулому році подібних випадків було 78 – вдвічі менше. Додам, що головною причиною цієї біди є людська недбалість та безвідповідальність.
– А з якими неординарними проханнями про допомогу звертаються до вас скадовчани?
– Різне буває. То господарі не можуть відчинити двері до квартири, а всередині залишилися без нагляду діти. То викликали наших рятувальників, щоб вони відловили змій, які заповзли до будинків. На щастя, згодом з’ясувалося, що це не гадюки, а вужі. Звертаються до нас люди, знайшовши у землі невідомі предмети, схожі на міни чи снаряди. Цього року таких знахідок було три. Дуже часто потрапляють до каналізаційних люків собаки – теж виїжджаємо на виклики. Усього вистачає: і курйозного, і серйозного.
– Отже, представникам цієї професії потрібно постійно вдосконалювати свою майстерність. Як ви організовуєте навчання?
Дмитро Турченко впевнений,
що пожежна техніка в роботі не підведе.
– Як в армії. У нас є офіцери, випускники вищих навчальних закладів. Вони передають свої знання рядовим рятувальникам. Також проводимо масштабні навчання. Ось нещодавно відпрацьовували свої дії і методи ліквідації пожежі у місцевому супермаркеті та на хлібоприймальному підприємстві.
– Сьогодні не знайти організації чи установи, де б не скаржилися на економічні умови життя. Мабуть, і в надзвичайників є подібні проблеми?
– Звичайно, вони є і пов’язані з матеріально-технічним забезпеченням нашої служби. Перш за все це стосується техніки. Вона потребує постійного ремонту, часто із заміною комплектуючих деталей. Пального завжди не вистачає. Добре, що у нашому місті є спонсори з числа підприємців, котрі у скрутну годину завжди допомагають нам. У цьому плані хочу висловити слова вдячності багатьом керівникам і колективам закладів відпочинку та фермерських господарств нашого району.
– Дмитре Івановичу, якщо ми вже заговорили про відпочинок, то як ваш колектив відзначиме професійне свято?
– У районному будинку культури моїм колегам, членам їх сімей та ветеранам пожежної служби буде подаровано святковий захід. І ми вдячні за таку увагу працівникам культури та керівництву нашого району.
– Дякую вам за цікаву розмову і також від імені нашої редакції та всієї читацької аудиторії «Чорноморця» вітаю зі святом усіх рятувальників, які працюють у районному секторі Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій України у Херсонській області. Нехай береже вас Господь.
– Спасибі за привітання.
Бесіду вів
Ігор КРАВЧЕНКО.
Фото автора.