Хто і як любить своє місто?!

«Краса врятує світ» – усім давно відомий цей вислів. А ще доречно продовжити його словами про те, що світ врятує людська небайдужість та велика добра праця. Щоразу йдеш мальовничими вулицями нашого міста, повз доглянуті клумби квітів і рослин, й дивуєшся, з якою любов’ю дбайливі господині перетворюють найменший клаптик землі на розкішну оазу. Варто одного лише погляду на ці зелені композиції, як геть забуваєш про весь той сум і лихо, що переповнюють нашу планету.

Біля двору Валентини Володимирівни  СМОЛІЄНКО увесь рік зелена оаза.

Біля двору Валентини Володимирівни
СМОЛІЄНКО увесь рік зелена оаза.

Скадовчани, які бувають на дитячому пляжі, дорогою по вулиці Маріїнській (між Короленка та Пушкіна), мабуть, помічали, на який райський куточок перетворили свої ділянки мешканці цієї вулиці. Чотири будинки, один навпроти одного, майже упродовж всього року буяють у квітах та зелені. Ця, на перший погляд, неземна краса – творіння золотих рук тутешніх господинь – Ніни Іванівни Грачової, Валентини Володимирівни Смолієнко, Людмили Петрівни Іванової та родини Бутенко.

Ніна Іванівна ГРАЧОВА  не уявляє свого життя без квітів.

Ніна Іванівна ГРАЧОВА
не уявляє свого життя без квітів.

З першим подихом весни на їх клумбах сходять білосніжні проліски, далі – ніжно-блакитні гіацинти, розмальовані у барви сонця нарциси й чи не всіх кольорів веселки тюльпани… Потім розпускається її величність півонія в оточенні тендітних півників, ваблять своєю мініатюрною грацією конвалії… І так цей парад квітів триває до справжніх морозів. Завершує його королева осені – хризантема! Кожна господиня, щойно десь отримає саджанець чи насіння, одразу ділиться з сусідками, аби ця краса збільшувалася, як-то кажуть, у геометричній прогресії. Ну а нині прихід літа оспівують троянди – яких тільки сортів та відтінків тут немає?!

Людмила Петрівна  ІВАНОВА залюбки  вирощує квіти  й ділиться ними  з іншими.

Людмила Петрівна ІВАНОВА залюбки вирощує квіти й ділиться ними з іншими.

– Раніше біля своїх дворів ми садили картоплю і лише по боках трішки квітів. А тепер повністю перейшли на квіти, і жодного разу не пошкодували! Я родом з Черні-гівщини і скільки себе пам’ятаю, у нас завжди росло багато квітів. Де в кого якась важлива подія в житті – усі приходили до мами, щоб вона нарізала букет. Ось так і в мене зараз: скрізь повно квітів. Вони ростуть не лише перед будинком. Вдома теж багато кімнатних рослин, одних тільки фіалок близько 30 горщечків, – розповідає Валентина Володимирівна Смолієнко.

– Квіти дають здоров’я. Я взагалі не уявляю, як людина може жити без такої краси! – дивується Ніна Іванівна Грачова. – Квіти – це і натхнення, і гарний настрій, і розрада! Одним словом, квіти – це все!

Вчитель-пенсіонер Людмила Петрівна Іванова, яка все життя пропрацювала для дітей, сьогодні весь свій вільний час присвячує квітам. Вона, як і її сусідки, не приховує: гарна клумба потребує дуже багато часу, але результат того вартий. Кращого джерела позитиву, аніж квіти та рослини, годі й шукати!

Жінкам приємно, що творіння їх рук помічають інші – біля мальовничих клумб часто зупиняються люди, щоб зробити фото, просять насіння та саджанці. Й господині охоче діляться… Ну а найбільша радість у тому, що ця любов до зеленої краси передалася донькам та невісткам. Біля своїх будинків вони створюють таку ж неземну красу!

– Що більше квітів буде на наших вулицях, то гарнішим буде наш Скадовськ, він подобатиметься відпочивальникам і люди захочуть приїхати до нас знову й знову! – відповідають разом скадовчанки.

..А поряд з красою – купа скиданого сухого гілля.

..А поряд з красою – купа скиданого сухого гілля.

На тлі природної ідилії цього кварталу по вулиці Маріїнській важко не помітити вражаючий контраст: занедбані ділянки з густими заростями бур’янів, за якими подекуди не видно й хат. Їх господарів, до речі, молодших за віком від моїх співрозмовниць, мабуть, не зворушує краса троянд і гортензій… Вони вважають нормальним жити по-іншому, коли не лише у вікно зазирають бур’яни, а й на прилеглій до будинків території «ріже» око купа скиданого сухого гілля та гора коров’ячого навозу. Фахівцям, які тримають на контролі благоустрій нашого міста, очевидно, час навідатися у гості на цю вулицю. Бо ж якщо купа гілля псує естетичний вигляд кварталу, то купа кізяків – це справжні ласощі для мух. Не зовсім доречний пейзаж у курортному місті!

Ось такі вони, реалії нашого життя: краса і потворність по-сусідству… Звичайно, в жіночок, які вирощують квіти, аж ніяк не більше здоров’я та сил, ніж у будь-кого іншого. Але вони щиро люблять рідне місто, свої оселі, свою вулицю і з цього почуття й черпають снагу для того, аби щодня приділити матінці-землі хоча б годинку. І вона їх щедро обдаровує навзаєм. Без сумніву, така ж гарна, як і квіти, душа в кожної цієї господині!

Тетяна ПІДГОРОДЕЦЬКА.
Фото автора.

Коментарів немає, будьте першим!

Прокоментувати:
Всі поля, позначені (*) обов'язкові для заповнення