Ця думка червоною стрічкою пройшла крізь усе свято, що відбулося з нагоди Міжнародного дня людей похилого віку та Дня ветерана на території Благодатненської сільської ради. До будинку культури, який після вимушеного ремонту став ще більш ошатним та комфортним для відпочинку, прибули найповажнішого віку жителі з усіх населених пунктів сільської ради –
Благодатного, Грушівки, Зеленого, Петропавлівки та Радісного. Цього дня найтепліші слова, подарунки та квіти були адресовані їм – представникам старшого покоління.
Щоб висловити цим людям всю вдячність за подароване життя, за недоспані ночі, за важку працю, яку присвятили рідному селу, у підготовці до свята об’єднали свої зусилля Благодатненська сільська рада, будинок культури, сільська бібліотека та чимало спонсорів, серед яких Владислав Барахта, Володимир Карась, Михайло Цуркану й інші.
Розпочався урочистий захід святковим концертом творчих колективів Благодатненського будинку культури. А зважаючи на те, що День людей похилого віку майже співпадає у часі з Всеукраїнським днем бібліотек, Лариса Козак, бібліотекар сільської книгозбірні, приготувала для запрошених святкову програму під назвою «Бабусина скринька». І дійсно, ніби з чарівної скриньки, Лариса Євгеніївна щоразу діставала для учасників свята вікторини, загадки, творчі завдання – більшість з них були створені на основі матеріалів художньої літератури. Також сільський бібліотекар відзначила найактивніших чи-тачів. Подяки та подарунки отримали 80-річна Ганна Іванівна Купрєєва з села Радісне, котра за останні півроку прочитала більше 60 книжок, та Марія Григорівна Горбаренко з села Благодатне. Невимушене спілкування перетворило концерт на свято великої родини – сивочолі ветерани праці, учасники та діти війни співали пісень, декламували вірші і подумки поверталися у свою молодість. Але й цього дня усі вони теж почулися дуже щасливими. Їх очі світилися радістю, а серця сповнювалися відчуттям потрібності своїм дітям та онукам, які буду-ють сучасне село.
– Дивлячись на вас, мої шановні, я переконаний, що людська душа ніколи не старіє! – сердечно сказав голова Благодатненської сільської ради Василь Козак. – Щиро вітаю вас з цими святами і хочу сказати, що ми, ваші нащадки, будемо вдячні вам упродовж усього життя. Ви передали нашому поколінню усі свої чесноти та людську гід-ність, і все це тепер ми переда- ємо поколінням наступним. Але й сьогодні без вашої допомоги нам важко по-спражньому виховати молодь. Адже краще, ніж бабуся чи дідусь, ніхто не роз-повість нашим дітям про силу людської доброти, про людську гідність і героїзм… Ніхто краще за них не передасть любов до праці і любов до своєї Батьківщини. Тож, мої любі, я бажаю вам здоров’я, родинного тепла і затишку, мирного життя у нашій державі. Низький вам уклін!
Василь Козак зауважив, що сільська рада знає про всі потреби людей старшого віку. І хоча не завжди була змога підтримати їх у повній мірі, але з кожним днем здійснюються хоча б невеличкі, але важливі кроки для надання всебічної допомоги. Так, сільською радою вже прийнято програму щодо надання допомоги на операції, в тому числі людям похилого віку. Також опрацьовується питання підтримки людей, які взимку обігрівають свої оселі за допомогою пічного опалення. Їм буде виділено кошти на придбання дров.
– На жаль, ми не всесильні. Але все, що в силах сільської ради та її помічників, ми будемо робити, щоб наповнити ваше життя яскравими барвами і впевненістю у завтрашньому дні, – щиро сказав Василь Анатолійович.
На урочистості завітала і голова районної ради ветеранів Людмила Василівна Безердян. Вона промовила чимало побажань жителям Благодатного, Грушівки, Зеленого, Радісного та Петропавлівки з нагоди Дня людей похилого віку, а також подякувала сільському голові за турботу про старше покоління цієї великої громади.
Після офіційної частини заходу усіх людей запросили до великого святкового столу. Благодатненська сотня Херсонського коша Українського козацтва на чолі з отаманом Іваном Богатиренком приготувала для «винуватців свята» величезний казан смачного куліша. Та довго засиджуватися за пригощанням ніхто собі не дозволив. Щойно залунала музика, усі… побігли танцювати – наче й немає за плечима 60… 70… 80… років!
І хто сказав, що молодість вже позаду?! Перша приходить навесні, а друга – у пору золотої осені. Разом із нею рука об руку йдуть досвід, мудрість і надбання прожитих літ! І можна навіть посперечатися, коли людина почувається більш щасливою? Мабуть, золотої пори… коли вже вмієш цінувати і кожен світанок, і посмішку дітей, і лагідні обійми онуків, і просто цей день, який минає під сонячним мирним небом…
Тетяна Підгородецька.
Фото автора.