Хоч обнові і півстоліття…

Коли повертаєшся до Скадовська після тривалої подорожі, завжди з нетерпінням вдивляєшся у краєвид – чи скоро, нарешті, приїдемо до нашого приморського міста? …Спочатку з’являється на обрії струнка телевізійна вежа. Вона давно вже стала невід’ємною часткою прибережного пейзажу, і так само, як збіднів би Париж без своєї Ейфелевої вежі, так і Скадовськ багато втратив би без цієї споруди.

Та чи знаєте ви, що ця телевежа прикрасила наше місто рівно півстоліття тому – у серпні 1965 року? Її висота – 75 метрів, вага – 53,8 тонни, а основа знаходиться на висоті шести метрів над рівнем моря. Призначення споруди – ретрансляція телевізійного сигналу телеглядачам нашого району.

ВежаХоча, правду сказати, назва «вежа» не дуже підходить до нашого телеретранслятора. Вежею називають споруду, яка стоїть вертикально без підтримки. А стійкість місцевого ретранслятора забезпечується декількома ярусами відтягнень, натягнутими на задане зусилля і закріпленими до якорів на землі. Значить, називати її слід щоглою. Так-от, наша телевізійна щогла має ґратчасту конструкцію чотиригранного перерізу. Втім, як би її не називали, вона посіла почесне місце у житті скадовчан. І коли курортники запитують у городян, як знайти пошту чи дістатися центру міста, ті просто відповідають: «От бачите вишку? Ідіть до неї…».

Як же зводили ретранслятор півстоліття тому? На жаль, не вдалося розшукати людину, котра брала участь у цій операції. Адже такі складні роботи виконувалися спеціалістами пересувної монтажної спецколони. Вони зводили телевежі у всіх районних центрах Херсонщини. А от очевидців цієї події у місті немало.

У 1965 році було застосовано метод «падаючої стріли». Це поширений спосіб установки довгомірних конструкцій у вертикальне положення з горизонтального. Спочатку конструкцію змонтували і зварили на землі, а потім підняли шляхом повороту навколо шарніра монтажної стріли, з’єднаної з самою щоглою. Виглядало це просто: спочатку встановили вертикальну монтажну стрілу, яка була вполовину меншою за ретрансляторну щоглу, з’єднали їх блочною системою, і потім потужні трактори почали повільно натягувати троси. Щогла відірвалася від землі і почала «вставати». Увесь процес зайняв кілька годин. При досягненні вежею положення хиткої рівноваги її міцно закріпили анкерами і «розтяжками». Робота була відповідальною і вимагала неабиякого хисту. Ось так і отримало місто обнову.

Хоч і минуло вже півстоліття, ця обнова ніскільки не зносилася, а її, так би мовити, «фасон» не застарів. Телевізійна щогла з далеких 60-х років минулого століття вірно служить населенню нашого району, хоча вже давно настала епоха цифрового телебачення.

Юрій Бондарєв.
Фото автора.

Коментарів немає, будьте першим!

Прокоментувати:
Всі поля, позначені (*) обов'язкові для заповнення