Зі скорботою у серцях…

IMG_4347_сайтСотні скадовчан прийшли 22 червня на Алею Слави, щоб покласти квіти до підніжжя пам’ятника нашим землякам, загиблим на фронтах Другої світової війни. Саме цього дня у 1941 році, о 3 годині 30 хвилин, німецькі війська перейшли в наступ. Першими відчули навалу фашистів саме українські землі. Київ почали бомбардувати о четвертій ранку, і запалали заводи і фабрики, були зруйновані аеродроми і мости.

Скадовчани почали сходитися до Алеї Слави на дев’яту годину ранку. Йшли просто групами, колективами та структурними підрозділами, попереду несли державні прапори України. А от люди похилого віку прийшли під червоним прапором. І це зрозуміло: саме під цим стягом воювали і здобували перемогу захисники Вітчизни.
З державного гімну України та хвилини мовчання розпочалося вшанування пам’яті тих, хто не повернувся з війни, хто першим зустрів ворога і став жертвою найстрашнішої війни в історії людства. У скорботі стояли ветерани, представники місцевих органів влади, ветеранської організації, громадськості та навчальних закладів міста.

Потім розпочався мітинг, і кожен бажаючий мав змогу висловити свої думки перед мікрофоном. «Небачено страшна війна забрала мільйони життів українців. І па-м’ять про їх подвиг вічна. А ми, молодше покоління, повинні зробите все можливе, щоб ці жертви не були марними. Пам’ятаймо про полеглих і єднаймося навколо України!», – сказав у своїй промові голова районної державної адміністрації Юрій Бобилєв.IMG_4331_сайт

Усіх присутніх схвилював виступ ветерана Великої Вітчизняної війни Алли Яківни Сєроух. Майже немічна жінка знайшла у собі сили закликати всіх присутніх берегти перш за все нашу Україну, її цілісність і незалежність. Алла Яківна просила нас йти до цієї мети з Богом у душі, молитися за державу і віддати всі сили для її збереження. «Болять, дуже болять серце і душа, коли бачиш на фото молоді обличчя й усвідомлюєш, що їх більше немає в живих. Війни – потворні і потворний той, хто їх розпочинає», – сказала вона.

Цього скорботного дня жителі і гості нашого міста не залишилися осторонь всеукраїнської трагедії і вшанували не лише полеглих героїв Другої світової, а й нової гібридної війни на Сході нашої держави. Квіти поклали до меморіальної Дошки пам’яті Віталія Бєлікова. Гірко визнавати, але сьогодні знову на нашу землю прийшла війна. І найстрашніше те, що у наших дітей стріляють діти тих, з ким наші діди захищали Сталінград і Київ, брали Берлін. Для тих, хто зараз на передовій під Донецьком та Луганськом, слова «Душу й тіло ми положим за нашу свободу» стали тим символом, яким був для предків «Вставай, страна огромная…».
IMG_4353_сайтХвилююче та урочисто прозвучала панахида пам’яті загиблим воїнам, яку відслужили настоятель УПЦ Київського патріархату отець Микола і священик Української греко-католицької церкви отець Володимир.

Цього дня по місту були приспущені Державні прапори України з чорною стрічкою на будинках і спорудах органів державної влади.
Здавалося, сьогодні навіть важко уявити всі випробування, біль і горе, які випали на долю минулих поколінь. Але вже і серед скадовчан є родини, у яких втратили синів і чоловіків, є й поранені. Схиляючи голови перед мільйонами невинних жертв, які забрала війна, вшануймо пам’ять, віддамо пошану та візьмемо приклад з кожного, хто ціною власного життя відстояв мир і свободу для нас – прийдешніх поколінь. Вічна і світла пам’ять воїнам-захисникам!

Юрій Бондарєв.
Фото автора.

Коментарів немає, будьте першим!

Прокоментувати:
Всі поля, позначені (*) обов'язкові для заповнення