Свято Хрещення Господнього (Богоявлення, Йордан) – одне з найдавніших християнських свят. Його встановлення сягає часів апостолів.
Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення в річці Йордан. Вийшов на берег, а з небес почувся голос Бога-Отця, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва свята – Богоявлення. Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже цього дня, за християнським вченням, з’явився Бог у трьох іпостасях: Бог-Отець – в голосі, Син Божий – у плоті, Дух Святий – у вигляді голуба.
Вважається, що на Водохреще, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби. Цього дня у всіх містах і селах, де є храми, святять воду. Віддавна в народі освячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки і тварин.
Залишається загадкою той факт, що вода з Водохреща не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року. Дехто схильний вважати, що цьому сприяє срібло від хреста, який священик занурює у воду під час обряду. Проте ця думка є помилковою, оскільки не завжди у воду занурюють срібний хрест, а використовують дерев’яний чи з будь-якого іншого металу, а вода все одно роками не псується.
Напередодні Хрещення Господнього, 18 січня, святкується «Голодна кутя», або другий Святий вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять – постять. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви: смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху – хлібину, «щоб хліб родився».
Другого дня вранці віруючі йдуть до храму святити воду. Цією свяченою водою починається трапеза, нею ж кожний господар кропить усіх членів сім’ї, хату, інші будівлі, криниці.
За давньою традицією, церемонія освячення води відбувалася просто неба, на берегах річок, струмків, озер. Ще напередодні Йордана з льоду вирубували великий хрест («йордан») і ставили його поруч з ополонкою. Скульптурне зображення хреста встановлювали вертикально і нерідко обливали буряковим квасом, від чого воно набирало червоного кольору. Також було прийнято прикрашати хрест барвінком і гілками хвої.
Після Водохреща розпочинався новий весільний сезон, який тривав до Великого посту. Це був час веселощів і дозвілля. Молодь збиралася на вечорниці, сім’ї влаштовували складчини та ходили один до одного в гості, чекаючи наближення весни.
Народні прикмети на Водохреще
Іде лапатий сніг – на врожай. Якщо похмуро – хліба буде вдосталь. Якщо зоряна ніч – вродяться горіхи і ягоди. Коли на Водохреще випав повний місяць – бути великій воді. Удень іде сніг – на врожай гречки: вранці – ранньої, вдень – середньої, а ввечері – пізньої. Під час освячення води йде сніг – добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба.