У народі Третій Спас називають не лише Горіховим, а й Полотняним, а також Хлібним. Після свята Успіння Пресвятої Богородиці закінчувалися жнива, а значить, на Третій Спас уже пекли новий хліб і пироги з борошна нового врожаю.
Третій Спас по праву називали Горіховим, бо в цей час достигали лісові горіхи, їх можна було заготовляти й освячувати в церкві. За народними спостереженнями, в один і той же рік не могло бути врожаю і на горіхи, і на хліб. А тому врожай горіхів передвіщав гарний урожай хліба наступного року. Також на Горіховий Спас із ліщини заготовляли віники для лазні. Вважалося, що за їх допомогою зцілювалися від найважчих хвороб. Сушити такі віники потрібно було подалі від віників із гілок інших дерев.
На Горіховий Спас в багатьох містах раніше влаштовували ярмарки, де продавали домоткані полотна. У народі говорили: «Перший Спас – на воді стоять, Другий Спас – яблука їдять, Третій Спас – на горі полотна продають». Звідси ще одна його назва – «Спас на полотні», або Полотняний Спас. Вважалося, що торгівля в цей день буде особливо сприятливою.
У день свята випікають хліб із нового врожаю. Після освячення він є головним на столі цього дня. Поряд також мають бути мед, яблука та горіхи. Як і на Маковія, сьогодні треба освячувати воду, а воду з підземних джерел вважають цілющою.
На Горіховий Спас, попри те, що календар показував літо, фактично, наступала осінь, ставало холодно. Багато перелітних птахів відлітали на зимівлю до теплих країв. У наш час через глобальне потепління ці терміни відсунулися на пізніший, осінній час.