Греки в новій історії Скадовського краю

краезнавство_сайтЗ подіями російсько-турецької війни 1768-1774 років пов’язана історія нашого краю. Крім Кримського фронту військових дій, Російська імперія «наводила порядок» навіть на островах грецького архіпелагу.

У 1776 році з греків, що побажали переселитися з території сучасної Греції, були сформовані грецькі батальйони. Пізніше один з батальйонів дислокувався в Одесі, інший – у кримській Балаклаві. Першим командиром Балаклавського грецького батальйону був Стефан Мавроміхалі, котрий дослужився до чину генерала. А батальйон, що складався з трьох рот, ніс прикордонну службу на чорноморському узбережжі Криму та брав участь в усіх російсько-турецьких війнах, звичайно ж, на боці Росії. Його чисельність коливалася від 1194 до 1379 солдат та офіцерів.

У вільний від служби час греки вели торгівлю, займалися рибальством та сільським господарством. Усім офіцерам було надано по 60 десятин землі, рядовим грекам – по 20 десятин, а тим, хто йшов у відставку, виділялося 10 десятин. Проте, вільних земельних ділянок стало бракувати, й імператор Олександр І 25 серпня 1818 року видав указ про надання Балаклавському грецькому батальйону 14152 десятин землі в межах Дніпровського повіту Таврійської губернії. Але це був не цілісний земельний масив, а чотири наділи на узбережжі Чорного моря та неподалік. Один з таких наділів – у районі Тендрівської затоки, поблизу села Облої. Інший – південніше сучасного села Михайлівка Скадовського району. Третій наділ, у кількості 3425 десятин, йшов не дуже широкою смугою від Джарилгацької затоки, між сучасними селами Новоукраїнка та Дарівка Скадовського району, і майже сягав сучасного села Мала Олександрівка нашого району. Саме цей маєток у травні 1818 року граф Карл Франчевич Сен-Прі подарував імператору Олександру І, звідси й назва – Дарівка.

Греки намагалися здавати землю, що була далеко від рідної Балаклави, в оренду, але значних прибутків вона не приносила. І, нарешті, у грудні 1838 року новим указом імператора Миколи І грекам дозволили продати ці землі й купити на виручені кошти необхідну кількість землі в самому Криму.
Більшість земель грецького батальйону купив Рене Осипович Вассаль, а ділянку в 3425 десятин придбав грек за походженням – відставний майор Андрій Іванович Албанський. Станом на 1854 рік ця земля належала вдові останнього – Наталії Олександрівні. За повним описом населених пунктів 1864 року село Дарівка називається одночасно Олексіївкою, у населеному пункті було 4 двори, де жили 12 чоловіків та 6 жінок. Тодішня Дарівка розташовувалася за 3 км на захід від сучасного села Дарівка Скадовського району.
Одним із тисячі грецьких учасників російсько-турецької війни 1768-1774 років на островах грецького архіпелагу був і Микола Анастасович Анастасьєв, котрий народився в місті Короні, на острові Пелепонес, у 1750 році. Після закінчення війни М.А.Анастасьєв разом із російським флотом потрапив у Росію, де продовжив військову службу. У 1786 році вже капітан М.А.Анастасьєв був призначений російським консулом на один з островів грецького архіпелагу – Сантонін. Тут він пробув менше року. З початком нової російсько-турецької війни він повернувся до Росії й у чині підполковника брав участь у російсько-шведській війні. За це у 1789 році отримав орден святого Володимира ІV ступеня. По війні знову повернувся на цивільну службу й у січні 1800 року отримав чин колезького радника. Вийшов у відставку в березні того ж року і незабаром був визнаний спадковим дворянином Російської імперії.

М.А.Анастасьєв оселився в Євпаторії, де в 1813-1814 роках був предводителем дворянства Євпаторійського повіту, а в 1815 році – депутатом губернських дворянських зборів від Євпаторійського повіту.

Крім маєтку в Євпаторійському повіті, імператор наділив М.А.Анастасьєва ще 3844 десятинами землі у Дніпровському повіті, на схід від ділянки, яка була надана Балаклавському грецькому батальйону. Земельна ділянка простягалася від Каланчацького лиману і сягала сучасного села Комсомольське Скадовського району. На своїх землях, у західному кутку гирла Каланчацького лиману, М.А.Анастасьєв заснував село, яке й назвав своїм ім’ям – Миколаївка.

Після смерті М.А.Анастасьєва маєток Миколаївка перейшов сину Костянтину Миколайовичу, котрий був військовим інженером. У 1833 році в селі нараховувалося 30 дворів, де проживали 26 кріпосних чоловіків та 21 кріпосна жінка. Після 1844 року генерал-майор Костянтин Миколайович Анастасьєв продав вказані землі предводителю дворянства Дніпровського повіту Василю Яковичу Кованьку. Останній не змінив назву села, а додав лише власне прізвище – Миколаївка Кованько. На цьому місці нині розташоване село Дарівка Скадовського району.

Олег Лиховид.
Далі буде.

Коментарів немає, будьте першим!

Прокоментувати:
Всі поля, позначені (*) обов'язкові для заповнення