Який господар не чепуриться до свята? Наше місто напередодні 121-го Дня народження має чимало обновок, люди прибирають свої подвір’я, білять бордюри, фарбують паркани… Так і годиться. Але той, хто справді любить рідне місто, той дбає про його затишок, чистоту і комфорт не лише в очікуванні великих подій та зустрічі гостей, а й серед звичайних буднів у щоденній праці і турботі про все і всіх, що оточує довкола. Саме до таких людей належить скадовчанка Лідія Іванівна Рудомьоткіна.
Повз заквітчаний будинок Лідії Іванівни неможливо просто пройти. Хочеться зупинитися і милуватися, милуватися, милуватися… Подвір’я буквально потопає у ромашках, гібіскусі, осінніх красунях жоржинах, незабаром розкриють свої пелюстки у сяйві бабиного літа хризантеми. А господиня, зустрічаючи нас на порозі, з жалем промовляє: «Ви б краще навесні до мене завітали – ото була краса! Скрізь нарциси, тюльпани, гіацинти, потім «вступає в права» і королева квітів – троянда, а за нею – лілеї, гладіолуси… Дуже гарне видовище! Аж жити хочеться!».
У будинку по вулиці Будьонного Лідія Іванівна прожила майже 50 років – родина побудувала його сама, коли переїхала сюди з 
далекого спекотного Узбекистану у 1972 році.
– Ми жили в Самарканді, – розповідає жінка. – Усе нам подобалося в цьому місті: була робота, житло, налагоджений побут, але нашій доньці зовсім не підходив клімат. У неї, трирічної дитини, весь час були носові кровотечі. Лікарі нам так і сказали: «Їдьте до Скадовська!». І ми літаком, усією родиною, двоє діточок, – до Симферополя, а потім автобусом – до Скадовська. Приїхали – і на третій день дівчинка одужала, більше ніколи не страждала на це захворювання. Тому для нас Скадовськ став справжнім цілющим містом, ми закохалися у його чисте повітря, дивовижні зелені вулиці, море Чорне і море квітів. До нас тепер упродовж багатьох років приїздять здалека родичі та друзі на оздоровлення. Кажуть те саме: Скадовськ повертає сили і здоров’я!
Снагу і натхнення можна отримати не лише після морських ванн, а й завітавши у гості до Лідії Іванівни. Адже існує прислів’я, що краса врятує світ. Затишок, який панує довкола оселі Лідії Іванівни, вмить наповнює людину гарним настроєм, налаштовує на позитив і відкриває прекрасне у буденному.
Адже, погодьтесь, у щоденних клопотах ми не часто зупиняємося перед прекрасним – не помічаємо нових клумб, що з’являються у нашому місті, нових скверів, в яких хочеться відпочивати годинами, навіть не завжди помічаємо, які красиві люди довкола нас. До речі, Лідія Іванівна – дуже гарна жінка. Їй 77, але на вигляд ніколи й не скажеш. Мабуть, усе тому, що в житті вона оточує себе красою природи і сама сяє добротою власного серця. Тож дуже добре, що у нашому місті напередодні його Дня народження вже традиційно проводиться конкурс з благоустрою, і ми дізнаємося про справжніх господарів і господинь нашої громади. Цього року за його підсумками вшановують і Лідію Іванівну Рудомьоткіну. Нехай побільше таких людей – добрих, працелюбних, відкритих душею – і таких садиб буде у Скадовську. Тоді кожен щиро скаже: «Хочу жити так, як живуть у Скадовську!».
Тетяна Підгородецька.
Фото автора.