Цьогорічне відзначення найважливіших для кожного українця свят – Дня Державного Прапора та 23-ї річниці від дня проголошення незалежності України – не передбачало гучних урочистостей. Адже події, які нині переживає наша країна, огортають усіх нас глибоким смутком і дають мало приводів для радощів. Але, на диво, ще ніколи 23 серпня не було на площах і вулицях нашого міста стільки людей у вишиваних сорочках з синьо-жовтими прапорцями в руках. Хвиля патріотичних настроїв охопила дорослих і малих!
У День Державного Прапора України, рівно о десятій годині, скадовчани приєдналися до Всеукраїнської акції – голова районної державної адміністрації Юрій Бобилєв разом з молодим поколінням урочисто підняв національний стяг, а учасники та гості свята привітали цю подію щедрими оплесками. Та й як було не забитися схвильовано українському серцю? Будинок культури прикрашали величезні національні стяги, герб з прапором в обрамленні вінків з маку на тлі безкрайнього синього неба. Ця картина вражала величністю та завершеністю.
Ще більше емоцій викликав у серцях скадовчан велетенський український прапор – його над головами гостей пронесли вихованці Скадовської філії Херсонського вищого училища фізичної культури. Коли знамено пливло над натовпом, доторкнутися до нього прагнули всі. Без сумніву, кожен у цю мить відчув себе часточкою неподільної Української держави.
Додала піднесеного патріотичного настрою хореографічна композиція у виконанні народного аматорського хореографічного колективу «Провінційний балет» на площі перед районним будинком культури. Чарівною мовою рухів юні танцюристи змогли розбудити у душах глядачів високі почуття причетності до долі власної країни – така сила закладена у мистецтво танцю.
Почесними грамотами, подяками та присвоєнням звання «Почесний громадянин району» відзначили кращих голова райдержадміністрації Юрій Бобилєв та голова райради Олег Старенький.
Скорботною хвилиною мовчання вшанували борців за незалежність України. Ще недавно вони жили поміж нас, але при-йшов час і віддали життя, захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Хорова декламація шевченківських творів викликала сльози на очах у людей старшого покоління, сколихнули серця присутніх пісні у виконанні Ольги Миронець та Інни Шустваль.
Далі всі учасники свята колоною рушили до Пам’ятного знаку героям Майдану. Зупинилися біля будинку, де проживав старший лейтенант Віталій Бєліков. Тут урочисто відкрили меморіальну дошку на честь світлої пам’яті Почесного громадянина міста і району. Віднині кожен мешканець чи гість нашого міста зупинить свій погляд на цій мармуровій плиті і подумки висловить жаль за молодим життям і водночас повагу та вдячність за готовність молодих поколінь відстоювати Україну, не шкодуючи найдорогоціннішого – свого життя.
На центральній площі відбулася церемонія покладання квітів до Пам’ятного знаку героїв Майдану. Прозвучала молитва за світлу і вічну пам’ять у наших серцях – її герої Майдану здобули дорогою ціною власного життя. 
Діти передали місцевим майданівцям прапор України з написами побажань для української армії, аби висловити їй свою моральну підтримку. Усі разом виконали державний гімн, натхненно читали патріотичні вірші, прикрасили зелені ялини жовто-блакитними стрічками. Ця акція була здійснена у рамках волонтерської ініціативи «Наші кольори» і засвідчила високий дух підтримки скадовчанами єдності та цілісності нашої держави.
Святкового настрою додав виступ оркестру народних інструментів Скадовської школи мистецтв, який привітно зустрічав слухачів на вході до центральної алеї. Неподалік тривав конкурс, який організували працівники Скадовської централізованої бібліотечної системи. За їх ініціативи та підтримки юні художники створювали об-раз України у власному баченні.
Ось так минув цей день нашої історії – велично, і водночас тепло та душевно. А враження у душах учасників святкового дійства залишилося незабутнє. Жодного року це державне свято не проходило на такій високій емоційній ноті. Воно залишило у свідомості кожного непохитну віру у мирне, спокійне та щасливе майбутнє країни.
Юрій Бондарєв.
Фото автора та Тетяни Підгородецької.