Олександр Яковлєв про свою роботу, децентралізацію та турботи міста

Інтервю з мером_сайтПочаток весни – особлива пора. Є над чим працювати, на часі втілювати великі задуми та сміливі плани, оновлювати власне життя і змінювати на краще рідне місто.
У Скадовську нині повним ходом йдуть приготування до курортного сезону, комунальні служби налаштовують техніку до виконання збільшеного в літній період об’єму робіт, покращується благоустрій вулиць та набережної. Про все це та багато іншого ми спілкуємося з міським головою міста Скадовська Олександром Яковлєвим. А почали нашу розмову з особистих питань до новообраного мера.

– Олександре Юрійовичу, 9 листопада минулого року ви прийняли присягу мера і приступили до роботи у міській раді. Чи освоїлися ви на новій посаді за ці майже півроку?

– Так, можу сказати, що вже освоївся, добре знаю і наш колектив, і кожного його працівника. Пам’ятаю свій перший прийом громадян – здавалося, що він був безкінечним, тривав до половини п’ятої вечора. Виявляється, деякі громадяни ходять до мерії з одними й тими ж питаннями по декілька років, і вони сподівалися, що я одразу щось вирішу. Але, на жаль, не все так просто. Здавалося б, міський голова відповідальний за все, але разом з тим, він не завжди має інструменти впливу на ту чи іншу проблему. Є депутатський корпус, є закони, є суд, і кожен має діяти виключно у межах своїх повноважень.

– Ще донедавна ви були підприємцем. Чи допомагають якості бізнесмена, ваша «ділова жилка» у роботі мером?

– Міська рада – це не підприємство. Тут у пріоритеті знаходяться соціальні питання, прагнення зробити життя наших мешканців комфортним, а місто – успішним. «Ділову жилку», як ви кажете, треба застосовувати, але дуже обережно, тому що не все у роботі органів місцевого самоврядування вимірюється поняттями доходів і прибутку.

– Але ж міський голова повинен приймати дієві та ефективні рішення, вміти спілкуватися з людьми. У цьому якраз багато спільного в роботі бізнесмена та мера.

– Тут я з вами згоден. Ми вже, до речі, мали досвід у застосуванні нових механізмів управління, вирішенні проблем у більш ефективний, економний спосіб. Наприклад, ми скористалися новою, більш ощадливою системою освітлення вулиць міста. Також було розроблено конкурсну програму, що дозволяє зменшити витрати при замовленні тих чи інших робіт і послуг. Економія – це добре, і якщо нам вдалося заощадити кошти в одній справі, можемо залучити більше ресурсів для якогось іншого проекту.

– Які питання, на вашу думку, сьогодні є найбільш актуальними для нашого міста?

– Якщо говорити глобально, то це розвиток Скадовська як туристичного центру. Адже в результаті ми зможемо забезпечити людей роботою, поповнювати міський кошик, користуватися створеними побутовими благами. Крім того, зараз працюємо над створенням об’єднаної територіальної громади, питаннями щодо встановлення нових меж міста та боротьби з підтопленням.

– Щодо децентралізації у населення дуже неоднозначні думки. Яким чином ви бачите реалізацію адміністративно-територіальної реформи на прикладі нашого міста? З ким і чому маємо об’єднуватися?

– Хоча Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» було прийнято минулого року, децентралізація відбувається вже тривалий час. З чого це очевидно? Насамперед з того, що на органи місцевого самоврядування покладається все більше обов’язків. Скажімо, сьогодні на нас вже покладено реєстрацію речових прав, фізосіб, реєстрацію місця проживання. Також на нас покладають фінансування програм, які раніше, згідно бюджетного законодавства, ми не мали повноважень фінансувати. Наприклад, пільгові перевезення громадян, харчування дітей у школах, оздоровлення. Отже, нам надано повноваження, на нас покладено відповідальність, потрібно ще взяти ресурси – додаткові фінансові надходження. А це якраз ми можемо зробити самі, створивши об’єднану територіальну громаду. Чимало пересічних громадян у селах помилково вважають, що ми приїдемо до них, заберемо їхні кошти і за рахунок цього будемо розвиватися. Це абсолютно не так. Після створення об’єднаної територіальної громади зміниться структура надходжень до міського бюджету, місто отримає такий статус, який сьогодні мають міста обласного значення, і насамперед ми будемо мати додатково в нашому бюджеті 60 відсотків податку з доходів фізичних осіб. Це суттєве зростання місцевого кошика.
Сьогодні ми розглядаємо можливість створення об’єднаної територіальної громади з такими населеними пунктами: Красне, Антонівка, Приморське, Шевченко, Широке та Улянівка. Створення такої громади відображено у перспективному плані, складеному минулого року Херсонською обласною радою. Є деякі зауваження, але якщо буде добра воля всіх цих сіл і ми здійснимо таке об’єднання, вже з наступного року зможемо мати відповідні фінансові ресурси для повноважень, які передає нам держава.

– Олександре Юрійовичу, не секрет, що для жителів цих населених пунктів зміна територіального устрою – це справжній переворот у свідомості. Ви, як людина, що вивчає цей закон не перший рік, як посадова особа, розкажіть, за якими кроками буде змінюватися життя об’єднаної територіальної громади.

– Візьмемо, наприклад, село Улянівку. Там є школа, дитсадок, ФАП, будинок культури. Керівників цих закладів призначають очільники відповідних підрозділів районної державної адміністрації. Тобто, директора школи призначає районний відділ освіти. Як бачимо, пересічні громадяни, жителі цього ж села не мають впливу на побудовану вертикаль керівництва. А коли буде створено об’єднану громаду, всіма процесами керуватиме рада (міська рада в даному випадку). До неї увійдуть представники всіх населених пунктів, і саме ця рада формуватиме керівні органи – міський відділ освіти, культури і таке інше. Отже, громада матиме більш дієвий механізм управління, більше впливу на прийняття рішень посадовими особами. Я вважаю це великим плюсом. І вже не кажу про те, що освітня субвенція та субвенція на оздоровлення будуть надходити напряму до бюджету громади і розподілятимуться таким чином, як вирішить сама громада.

– Олександре Юрійовичу, не секрет, що для жителів вказаних населених пунктів зміна територіального устрою – це справжній переворот у свідомості. Як людина, що вивчає цей закон не перший рік, як посадова особа, розкажіть, за якими кроками буде змінюватися життя об’єднаної територіальної громади.

– …Люди побоюються, що якщо не буде сільського голови, то нікому буде про них піклуватися. Це не так. У населеному пункті залишиться староста, який одночасно увійде до виконавчого комітету новоствореної громади. Також у колишній сільській раді працюватимуть від двох до чотирьох осіб (в залежності від кількості населення). Вони надаватимуть різні соціальні та адміністративні послуги. Думаю, що з часом, коли буде створено цю об’єднану громаду і налагодиться весь спектр роботи, якість і доступність послуг тільки покращиться.

– У ході втілення в життя цієї реформи пересічних громадян цікавить два питання: за які кошти жити громаді і де працювати?

– Після створення об’єднаної територіальної громади ніхто не прийде і не забере тих коштів, які зараз отримує відповідне село. Більше того, до цих надходжень додасться 60 відсотків податку на доходи фізичних осіб. Крім того, всі ці громади будуть отримувати фінансування з бюджету напряму (зараз це фінансування отримує район і розподіляє по громадах). Звичайно, одразу коштів більше не стане. Це правда. Але для того ця реформа і впроваджується, щоб кожна громада жила за тими статками, які вона сьогодні має.

Де працювати? Звичайно, там, де й сьогодні – у своєму населеному пункті, в об’єднаній громаді. Не буде так, що сьогодні ми об’єднались, а завтра прокинулись у раю – в нас з’явилося багато коштів, нові робочі місця… Цей процес доволі важкий. Але європейська практика показала: саме об’єднання громад стимулює розвиток невеликих населених пунктів і зростання рівня життя.

– Разом з тим, люди непокояться щодо процесів оптимізації, укрупнення закладів соціальної сфери тощо. Чи можливо це?

– Можливо, звичайно. І на етапі створення об’єднаної громади ми будемо також обговорювати це питання. Але ж навіть якщо ми не створюватимемо об’єднану громаду, процес оптимізації вже йде. Скажімо, на сьогодні в районному відділі освіти є план по створенню освітніх округів, і його вже було презентовано. Так-от, якщо ми створимо об’єднану громаду, то вже її представники, а не влада згори, вирішуватимуть, які заклади і де працюватимуть.
Безперечно, усе це дуже складно. По деяких питаннях може виникнути соціальна напруга, але я вірю, що якщо підходити до децентралізації з мудрістю і розумом, можна побудувати сильну громаду і навчити людей бути справжніми господарями на своїй землі.

– Чимало скадовчан зараз запитують себе, а чи не гальмуватимуться перспективи Скадовська як курорту, якщо у нас буде об’єднана громада? Чи не доведеться, припустимо, утримувати соціальну сферу села у збиток розвитку курорту?

– Сьогодні бюджет нашого міста складає близько 26 мільйонів гривень, з них до 20 мільйонів – це кошти, які ми збираємо самі, і решта, близько 6 мільйонів, – це освітня субвенція на утримання дитсадків. Якщо ми створимо об’єднану громаду, то, за попередніми розрахунками, тільки в межах міської ради ці надходження будуть збільшені приблизно на 15 мільйонів гривень. Звичайно, у нас виникнуть додаткові витрати на утримання всіх закладів. Але нині відбувається активний обмін досвідом з лідерами вже існуючих об’єднаних громад, і жоден керівник не сказав, що жити стало гірше, а витрати перевищують доходи. Звісно, більше клопотів, більше роботи, але ж і більше інструментів впливу та можливостей для розвитку. Тож я не думаю, що місто внаслідок адміністративно-територіальної реформи якось постраждає. Впевнений, що у нас залишаться кошти саме для втілення програм розвитку Скадовська, в тому числі й як курорту.

– Ще одне питання, яке турбує багатьох скадовчан, – це створення ОСББ. Чимало людей бояться того, що після 1 липня цього року в їхніх дворах перестануть прибирати, ремонтувати комунікації тощо.

– З 1 липня буде змінено взаємовідносини між квартировласниками та обслуговуючими організаціями. Будинки, які вже створили ОСББ або створять їх у найближчі місяці, після вказаної дати будуть самі обирати керуючу компанію для надання комунальних послуг та укладати з нею відповідну угоду. А тим будинкам, які не створять ОСББ, керуючу організацію призначить орган місцевого самоврядування. Сьогодні на базі комунального підприємства «Водне господарство» працює підрозділ з будинкоуправління. А далі, можливо, буде створено відповідне комунальне підприємство з обслуговування цих будинків. Звичайно, далеко ще не всі механізми роботи нам зрозумілі. Але очевидно одне: ті, хто буде першим, хто створить ОСББ, залишаться задоволеними.

– Олександре Юрійовичу, не можу не поцікавитися вашими планами на цьогорічний курортний сезон. І взагалі, декілька слів про власне бачення розвитку нашого міста як курорту.

– З огляду на погоду, курортний сезон у нас розпочнеться вже незабаром. Перші гості у місті, мабуть, будуть на травневі свята. До міської ради ще на одній з перших сесій надійшла пропозиція щодо створення у місті відділу туризму. Назва гучна, хоча передбачає всього одну вакансію. Робота цього відділу дасть можливість планувати розвиток Скадовська як туристичного міста, розробляти тематичні події і заходи. Адже не секрет, що сьогодні залученням туристів у нас ніхто цілеспрямовано не займається.

Тішить те, що вже готовий до друку промоційний буклет Скадовська. Насамперед ми хочемо запропонувати усім містам, які знаходяться на відстані 200 кілометрів від Скадовська, тур вихідного дня. Але цей туристичний продукт теж потрібно спочатку розробити. Крім того, відділ туризму має піклуватися про те, щоб кожен день відпочивальників на курорті був насичений незабутніми враженнями. Адже люди їдуть до нас не лише за сонцем і морем, а й за відповідним настроєм… Тому фахівець, який відповідатиме за розвиток туризму у нашому місті, дуже потрібен. Ну а в підготовці до курортного сезону головне завдання місцевої влади – створити затишок, забезпечити благоустрій та чистоту. Плануємо встановити додаткові смітники. Дуже болючим питанням залишається стан пляжів та моря. На жаль, зараз міська рада не може пообіцяти в цьому плані дуже багато. Передбачено деякі кошти, і я сподіваюся, що ми зможемо завезти трохи піску. До цього спонукатимемо й орендарів пляжів.

– Олександре Юрійовичу, за останній місяць до нашої редакції надійшло декілька листів від скадовчан з проханням допомогти у покращенні благоустрою нашого міста. Насамперед городяни звертають увагу на те, що в Скадовську обладнано недостатньо павільйонів на зупинках міського громадського транспорту. Наприклад, немає де сховатися від негоди взимку та від спеки влітку на зупинках біля магазину «Аттіка» (на розі вулиць Олександрівська та Гагаріна), біля ринку по вулиці Гагаріна, біля бару «Югра», біля мікрорайонів «Кристал», «Багети», школи №2 та в інших місцях. Які плани і можливості у міської ради обладнати павільйони на зупинках?

– Один простенький павільйон коштує близько 30 тисяч гривень. У цьому році міська рада поки що запланувала встановлення двох зупинок та облаштування майданчиків біля магазину «Кристал» – там навіть цього немає. Що стосується інших об’єктів, то було оголошено конкурс на будівництво зупинки з об’єктом торгівлі. Але бажаючих з’явилося настільки багато, що ми вирішили призупинити цей процес. Дуже не хотілося б, щоб на зупинках продавали цигарки чи пиво. Тому будемо розвивати заклади торгівлі стаціонарно, а питання зупинок вирішувати якось по-іншому. Поки що на це з бюджету виділено 60 тисяч гривень, та якщо за підсумками виконання бюджету за перше півріччя будуть додаткові кошти, встановимо павільйони й у тих місцях, що ви назвали.

– Мешканці «Колгоспного селища» буквально волають про свій біль: до їх мікрорайону не заходить маршрутка міського громадського транспорту. Пенсіонерам та дітям дуже далеко діставатися до зупинки по вулиці Пасічника. Чи можливо внести корективи до маршруту?

– Свого часу один з маршрутів пролягав через Колгоспне селище. Та оскільки зупинки не було і незрозуміло, де забирати людей, автобус перестав заїжджати. Якщо це дійсно гостра проблема, її треба вирішувати. Але знову ж таки, за наявності коштів.

– По вулиці Покровській (від Джарилгацької до Пасічника) живуть дуже хазяйновиті родини, їх подвір’я та ділянки обабіч дороги заквітчані будь-якої пори року. Але через те, що на вулиці немає освітлення, вночі на узбіччях збираються наркомани. Підтвердження цього – використані шприци на клумбах щоранку. Тутешні мешканці дуже просять провести освітлення на вулиці Покровській.

– Можу сказати так: до кінця цього року ми освітимо все місто до вулиці Пасічника. Сподіваюся, що і ця ділянка на Покровській у планах є. Щоправда, на деяких ділянках існує проблема через наявність високовольтних стов-пів. У таких випадках лінії освітлення неможливо встановити з технічного боку. Якщо по вулиці Покровській таких обмежень немає, то й тут цього року засвітяться ліхтарі.

– Олександре Юрійовичу, дякую за змістовне інтерв’ю. Успіхів вам у роботі.

Бесіду вела

Тетяна Підгородецька.

Коментарів немає, будьте першим!

Прокоментувати:
Всі поля, позначені (*) обов'язкові для заповнення