Минуло вже 29 років від Чорнобильської катастрофи, а людство й досі підраховує та вивчає жахливі наслідки цієї трагедії. Їх могло б бути значно більше, якби не прийшли на порятунок вони – наші співвітчизники, наші земляки, котрі з перших хвилин аварії вирушили на боротьбу з «невидимим ворогом». Вони, ліквідатори, проявили справжню мужність, відвагу та героїзм – своє здоров’я, а багато хто й життя, поклали на те, аби чорнобильська катастрофа не поширилася на всю планету.
14 грудня, коли в Україні офіційно повідомили про завершення будівництва саркофага над зруйнованим у результаті вибуху четвертим енергоблоком ЧАЕС, є днем вшанування ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Цього дня відбувся захід і в нашому районі. У читальній залі районної бібліотеки для дорослих на почесному місці сиділи мужні чоловіки – це вони 29 років тому були молодими хлопцями, це їх життя тільки починалось, і це вони не злякалися жахливих наслідків «мирного атома», взявши участь у ліквідації аварії.
Різні думки та спогади спадали на думку присутнім. Та ось на екрані з’явилися документальні кадри (відео підготовлено колективом бібліотеки), а за ними і болюча статистика. 26 квітня 1986 року на 4 блоці Чорнобильської АЕС стався вибух… Рівень радіації після аварії 5,6 Р/сек. – 20000 Р/год. Смертельною вважається доза у 500 Рентген за годину… Перші пожежники отримували смертельну дозу за лічені хвилини… 200000 людей було евакуйовано… 2 мільйони людей зазнали ураження… Зафіксовано 10000 вроджених патологій у дітей… 10000 випадків раку щитоподібної залози й очікується ще 50 тисяч… З 600000 ліквідаторів 10% померло і 165000 стали інва-лідами… Світ має пам’ятати… У цей час багато хто з присутніх від невимовного болю та скорботи схилив голову, поміж рядами раз у раз чулося жіноче схлипування. Біль Чорнобиля назавжди залишиться з Україною, він житиме поряд із героїзмом, мужністю та відвагою ліквідаторів цієї трагедії.
Висловити глибоку вдячність та низький уклін ліквідаторам аварії від імені великої громади нашого району і міста прийшли голова районної державної адміністрації Віктор Турик, голова районної ради Олег Старенький, міський голова Олександр Яковлєв. Їх виступи, їх звернення до ліквідаторів були щирими і без зайвої патетики. Подвиг героїв безцінний, а нинішнє та всі майбутні покоління громадян і, власне, держава навіки залишаться в невідплатному боргу.
Свою шану і повагу, вдячність і підтримку суспільство може висловити у теплих словах та турботі, а ще – у відзнаках, які підкреслюють героїзм ліквідаторів Чорнобильської катастрофи. Ось і очільники влади завітали на урочистості ще з однією важливою місією – вручити відзнаки. Почесними грамотами голови районної державної адміністрації були нагороджені Анатолій Бондаренко, ліквідатор ІІ категорії, та Володимир Садовий, ліквідатор ІІІ категорії. Почесними грамотами голови районної ради відзначені Олександр Галак, ліквідатор ІІ категорії, та Володимир Воронін, ліквідатор ІІ категорії. Почесною грамотою міського голови нагороджено Антона Грабовського, ліквідатора ІІ категорії, та Михайла Козака, ліквідатора ІІ категорії. Ці відважні чоловіки у різний період ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС працювали водіями по вивозу радіаційного сміття із забрудненої території міста Прип’ять, на Чорнобильській АЕС. Михайло Козак був хіміком-дезактиватором з обеззаражування приміщень на Чорнобильській АЕС. Крім того, голова районної державної адміністрації Віктор Турик вручив Почесну грамоту голови Херсонської обласної державної адміністрації Герою Чорнобиля, полковнику міліції у відставці, голові Скадовського районного громадського об’єднання «Союз Чорнобиль України», ліквідатору І категорії Григорію Яровенку.
На жаль, багато хто вже не зможе отримати відзнак, не почує слів вдячності – «мирний атом» Чорнобиля забрав життя багатьох ліквідаторів. Їх пам’ять хвилиною мовчання вшанували й учасники заходу, що відбувся у нашому районі. До пам’ятника жертвам Чорнобильської аварії були покладені квіти.
До присутніх звернувся настоятель храму Святого Юра Української греко-католицької церкви Володимир Цяпка. У тому «чорному» 1986 році йому було лише 14. Аби сучасні діти та підлітки знали, що таке Чорнобиль, аби застерегти їх від таких помилок на майбутнє, отець Володимир закликав частіше зустрічатися з підростаючим поколінням: ходити до шкіл, технікумів, вузів і розповідати правду. Саме правду, неприховану та часом гірку, озвучив у своїх спогадах і Григорій Яровенко. Вже за місяць після аварії багато людей зрозуміли, що сталось у Чорнобилі. І тому на ліквідацію аварії з кожним днем вирушало все менше бажаючих. Ті, хто став ліквідатором – це справжні герої. І їх відважність можна сміливо порівняти з відважністю сучасних героїв, які нині захищають Україну в неоголошеній війні…
Але треба жити далі… Треба радіти сяйву сонця і небесній блакиті, любові дітей та онуків – саме такими життєстверджуючими мотивами були пройняті музичні дарунки ліквідаторам від начальника відділу культури і туризму районної державної адміністрації Ольги Миронець, тріо «Журавка», ансамблю народної пісні «Берегиня» та народного ансамблю народної пісні «Радість». Добра, миру та міцного здоров’я героям побажала ведуча заходу – художній керівник районного будинку культури Наталія Яковлєва.
Сьогодні на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення районної державної адміністрації перебуває 87 ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС. І святий обов’язок держави, суспільства та нас, пересічних громадян, ніколи не забувати про подвиг героїв-чорнобильців.
Тетяна Підгородецька.
Фото автора.