У нашій пам’яті ви назавжди, колеги!

Збігають роки, час змінює нас і нашу країну. Наче в краплині води, життя віддзеркалюється у районній газеті, а кожен її номер лишає слід у серцях тих, хто її творить, і в серцях читачів. 6 червня в Україні відзначили День журналіста. Колектив «Чорноморця» у своє професійне свято організував незвичайну подію, якої ніколи не було у багаторічній біографії газети. Цього дня відбулось урочисте відкриття меморіальних дошок на будівлі міської друкарні, де багато років розміщувалась і редакція районки, та на будинку, де редакція працює нині.

Меморіальні дошки встановлено в пам’ять про почесного громадянина міста Скадовська Старикова Івана Терентійовича та почесного громадянина Скадовського району Степанчука Володимира Даниловича. Обидва були редакторами районної газети у різні роки. Іван Терентійович очолював «Чорноморець» з 1963 по 1981 рік, а Володимир Данилович – у період з 1991 по 1998 рік. Немало років сплило відтоді. Але що таке час, коли мова йде про людей, котрі крізь роки продовжують жити у нашій пам’яті?!
Іван Терентійович Стариков народився у 1922 році у селі Камбулат Ставропольського краю. Навчався, працював у колгоспі, а під час Другої світової став бойовим офiцером. Пройшов воєнними дорогами Кубань, Північний Кавказ, звільняв від ворога Україну. Після війни закінчив відомий на всю країну Московський літературний інститут імені О. Горького. У 1962 році письменник переїхав на Херсонщину, а в 1963 році йому було довірено посаду редактора газети «Чорноморець». Україна стала для Івана Старикова другою батьківщиною, а він – її вірним сином. Навіть власні твори писав здебільшого українською мовою.

Володимир Данилович Степанчук народився у 1943 році в селі Кулеші Ємельчинського району Житомирської області. У 1959 році з відзнакою закінчив школу і вступив до Львівського університету. Під час армійської служби працював військовим кореспондентом. Потім – у районній газеті міста Народичі на Житомирщині. У газету «Чорноморець» прийшов працювати журналістом, згодом виконував обов’язки відповідального секретаря, далі – заступника редактора, а з 1991 року очолив наше видання.

Від виникнення ідеї скадовських журналістів встановити меморіальні дошки своїм колегам до втілення її у життя минуло зовсім небагато часу – якихось півроку. Цю урочисту подію газетярі вирішили приурочити до свого професійного свята. Сонячного ранку до будівлі міської друкарні прийшли чимало скадовчан, ніби зібралися члени великої родини. Адже життя багатьох жителів нашого міста, хоч найтоншими ниточками, пов’язане з районною газетою та обома редакторами. З Херсона приїхала донька Івана Терентійовича Марина Іванівна, на урочистості прийшла і дружина Володимира Даниловича Надія Миколаївна. На пам’ятному заході були присутні колишні колеги обох редакторів – кореспонденти, верстальники, друкарі, які працювали в «Чорноморці» та міській друкарні у різні роки. Усіх поєднувало відчуття причетності до чогось світлого, незабутнього і важливого. Значення цього заходу підкреслили звуки Державного гімну України. Перш ніж розпочалася подія, до слова було запрошено ініціатора встановлення меморіальних дошок своїм колегам – редактора районної газети «Чорноморець» Тетяну Підгородецьку.

– На жаль, я особисто не була знайома з Іваном Терентійовичем та Володимиром Даниловичем, тому що належу до молодшого покоління… Але я точно знала, що ці меморіальні дошки мають бути у нашому місті, що ці люди заслуговують такої високої шани, – зауважила редактор. – Усі професії важливі і потрібні, але сьогодні, у День журналіста України, від імені своїх колег маю моральне право сказати, що професія журналіста – не лише одна з найцікавіших, а й одна з найбільш небезпечних та найбільш невдячних. Дуже хотілося б, щоб меморіальні дошки кожного дня нагадували скадовчанам, що ці люди були в історії нашого району, вони жили і творили для своїх земляків на сторінках районної газети.

Почесну дошку Івану Старикову відкрили редактор Тетяна Підгородецька та заступник міського голови Анатолій Розумний. Присутня на урочистостях донька Івана Терентійовича подякувала скадовчанам за те, що її батька і досі пам’ятають і вшанували його постать. Дуже зворушливими спогадами про Івана Старикова поділився голова районної державної адміністрації Віктор Турик. Для нього ця людина відкрилась як справжній патріот України та великий життєлюб, якого Скадовщина надихала і в журналістиці, і в письменництві.

Не менш хвилюючим стало відкриття меморіальної дошки Володимиру Даниловичу Степанчуку. Цю почесну місію виконали голова районної ради Олег Старенький та голова районної державної адміністрації Віктор Турик. Про Даниловича, як любляче називали редактора за життя, з трепетом згадали люди різних професій – очільники влади, громадські діячі, педагоги, колеги по журналістській ниві. Чимало бажаючих підходили до мікрофона і розповідали маловідомі випадки з життя Володимира Степанчука. Олег Старенький тонко підмітив, яким далекоглядним був редактор у питаннях суспільно-політичного життя. Анатолій Керекелиця поділився цікавими моментами з роботи влади і газети на той час, коли «Чорноморець» очолював Володимир Степанчук. Для Олександра Горяїнова та Олега Лиховида редактор Степанчук був справжнім вчителем по життю, і саме цим були сповнені їхні спогади. Штрихи до портрета редактора внесли й Михайло Любацький та Надія Золотухіна. Виступи доповнювали один одного і створили на площі перед будівлею редакції атмосферу теплого свята. А поєднали усіх скадовчан саме ці люди – Іван Терентійович Стариков та Володимир Данилович Степанчук.

Завершились урочистості покладанням квітів. І навіть після закінчення заходу люди не поспішали розходитися – ділилися спогадами та своїми враженнями від причетності до події. Пам’ять про людей – це єдиний істинний вимір часу. Іншої міри для нього не існує.

Юрій Бондарєв.