Карга чи Еммануїловка?

200 років селу Приморське 1_1

1948 рік. Центральна лавка села.

Назва Карга походить від роду одного з племен ногайської орди Карга, відомого з  1557 року. Киргизький рід Карга певний час перебував у складі Джамбойлуцької орди ногайців. Спільно з ногайцями киргизи переселилися у 1723 році з Волги на Кубань. А звідти Батир-Таіджі у 1728 році повів їх у степи між Дніпром та Перекопом. Кількість киргизьких ногайців чисельно росла. У 1766 році киргизи частково, а в 1774 році повністю відійшли від джамбуйлуків. Біля Перекопу киргизи побудували власні села та зайнялися хліборобством і торгівлею. Рід Карга осів біля Кінбурнської дороги, при трьох криницях, біля невеличкої річечки. Григорій Потьомкін наказом від 8 червня 1783 року, не вбачивши користі від перебування орди між Дніпром та Чорним морем, наказав відіслати цю орду до річки Молочні води. Щодо назви Карга, то вона вперше вказана на «Подробной милитерной карте по границе России и Турции» (1800 рік) як Копані Карга.

А з 1813 року біля криниць Копані Карга засновується однойменне село, щоправда, отримує воно назву на честь родового імені засновника – Еммануїловка. У Російській імперії проживало п’ять Еммануїлів, графів де Сен-Прі. Засновником села був губернатор Херсонської губернії Арман Шарль Еммануїл де Гіньяр де Сен-Прі. Молодшого сина теж звали Еммануїлом, котрий був корнетом Лейб-гвардії гусарського полку. У вільний час малював шаржі та карикатури. Еммануїла Сен-Прі двічі згадує Олександр Сергійович Пушкін. Вперше у вірші «К N.N.» («Счастлив ты в прелестных дурах»), що написаний 1829 році. Вдруге О.С. Пушкін згадує Е.К. Сен-Прі у 8 главі роману «Євгеній Онєгін», що датується 1830 роком.

Перші 50 років свого існування село називалося виключно Еммануїловкою, хоча народна назва була Карга. З 1863 й до 1917 ро-ку вказувалися дві паралельні назви. Після 1917 року вживалася лише назва Карга.
«Збірник статистичних даних по Таврійській губернії» (1886 рік) вказує на 1813 рік як рік початку переселення кріпосних селян із Нижегородської губернії для заснування нового села. Для заведення господарства на сім’ю виділявся один віз, дві борони, дві пари волів та один плуг на два двори, хоча реманент у подальшому треба було повернути. На сім’ю нарізалося по 15 десятин ріллі, випас худоби був вільний. На землях графа селяни працювали по-європейськи, три дні на тиждень. Загалом ставлення було гуманне, тому селяни залишили про графа приємні спогади.

За восьмим переписом кріпосних селян, що проводився 1836 року, у селі Еммануїловка нараховувалося 30 дворів, у яких проживало 174 чоловіка та 142 жінки. У 1837 році дійсний статський радник К.Ф.Сен-Прі володів селом Еммануїловка, при якому було 12600 десятин землі, з яких 1070 десятин – ріллі, 10990 десятин – сінного покосу та степу, 25 десятин – фруктового саду та винограднику, 80 десятин – під селом, городами та кошарами, 46 десятин – під дорогами та цвинтарем, 121 десятина – колишні солонці, переведені у ріллю, 85 десятин – під затоками та берегом Чорного моря.
У 1883 році селяни Карги мали 885 десятин ріллі, 642 десятини пасовища, 11,5 десятин під дорогами та вулицями, 8,7 десятин під солонцями, 0,5 десятин під кладовищем, а всього 1604 десятини, з них 1592 придатної. 18 жовтня 1884 року у Карзі була відкрита церковнопарафіяльна школа, яку відвідувало 75 учнів. Школа мала одну класну кімнату.

За даними 1914 року, що викладені у «Статистичному довіднику Таврійської губернії», у селі Карга, яке мало ще паралельну назву Еммануїловка, нараховувалося 238 дворів (родин), із яких селяни 31 родини не мали землі. У селі проживало 753 чоловіка та 776 жінок. Ті 207 дворів, що володіли землею, загалом мали 1543 десятини придатної землі та 6 десятин непридатної. Загалом у тому році в селі нараховувалося 446 коней, 252 корови, 201 лоша та теля, 297 овець, свиней та кіз.
У 1923 році село було віднесено до Скадовського району, нараховувалося тоді на обліку в селі 334 двори, в котрих проживало 675 чоловіків та 776 жінок. У 1923 році Каржинській сільській раді підпорядковувалися також хутори Антонівські, Іщенські, Круглянські та Приморські. До 1927 року від Каржинської сільської ради було відокремлено Антонівські хутори, зате додалися висілки Червоний Маяк. У самій Карзі було 455 сільських господарств та 25 промислових. Населення збільшилося до 798 чоловіків та 919 жінок. По сільській раді рахувалося 1472 чоловіка та 1659 жінок.

15 листопада 1956 року село Карга, рішенням виконавчого комітету Херсонської обласної ради, перейменоване на Приморське, хоча й досі його продовжують між собою називати Каргою.
Олег Лиховид.

Коментарів немає, будьте першим!

Прокоментувати:
Всі поля, позначені (*) обов'язкові для заповнення