Немає потреби годинами блукати степом, щоб зустріти живого фазана. У наших краях його можна легко побачити навіть з вікна автобуса, їдучи сільськими дорогами у різних напрямках, особливо вранішньої пори
Уважно вдивляючись у зарості лісосмуги, помічаєш гарного птаха: темно-зелена шия, груди і спина червоні з золотим відтінком, а черевце бурого кольору. Впадає в очі розкішний хвіст оранжево-коричневого відтінку з мідним відливом і чорними смугами. Це – самець. Ну, а самочки дрібніші, вони скромного сіруватого забарвлення з цяточками по спині і боках, хвіст у них короткий.
– Ось, – з гордістю подумає задоволений побаченим пасажир, – ще збереглась у скадовських степах жива дика природа… Але Віктор Пташинський, голова Скадовської організації Українського товариства мисливців та рибалок, вважає інакше. На його думку, живий світ птахів і тварин на території нашого району потребує допомоги і підтримки людей. От хоча б узяти фазаняче «сімейство». Корму у степах і лісосмугах йому не бракує: птахи споживають пожнивні залишки, ягоди на кущах, зелень. А от щодо розмноження – тут необхідна допомога людей. Ось і цієї весни скадовські мисливці закупили у фазанарії під містом Синельникове (Дніпропетровська область) 180 голів молодих фазанів і випустили їх на волю у мисливські угіддя нашого району. Завдяки цьому на території кожної сільської ради нашого району поголів’я фазанів зросло на 10-15 голів. Птахи швидко акліматизуються і незабаром створять собі родини.
Молодняк фазана потребує ретельного догляду у фазанаріях, тому й коштує недешево. Мисливці та єгері зробили грошові внески для придбання молодняка. Крім того, скадовчани висловлюють щиру вдячність любителям природи і мисливської справи Максиму Керекелиці, Анатолію Власенку та Олексію Ковпею за надану спонсорську допомогу для збільшення у скадовському краї пташиного «сімейства».
Юрій Бондарєв.