День Гідності та Свободи – це особлива дата в новітній історії нашої держави. Українці відзначають її на честь початку цього дня двох революцій – Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року. Наш святий обов’язок – вшанувати усіх героїв, які виборювали свободу України і віддали свої життя за краще майбутнє рідного народу.
21 листопада скадовчани зібралися у холі районного будинку культури на урочистий мітинг, аби згадати події чотирирічної давнини. На урочистому заході у Скадовську виступили голова районної державної адміністрації Віктор Турик, міський голова Олександр Яковлєв та радник голови районної ради Сергій Зеленюк. Керівники міста і району говорили про те, що сьогодні, як ніколи, нашому суспільству потрібна загальнонаціональна єдність. У країні йде війна, і ми продовжуємо виборювати свою незалежність. Ми маємо пам’ятати, що свобода нам дістається надто високою ціною!
За вагомий особистий внесок у національне відродження України, за активну громадську позицію та з нагоди Дня Гідності і Свободи кілька скадовчан були вшановані відзнаками місцевої влади.
Усіх тих, хто поклав своє життя за майбутнє, за волю і свободу єдиної України, учасники мітингу вшанували хвилиною мовчання. Представники духовенства відслужили молебень за загиблими та за Україну.
– Вічна слава Героям! Слава Україні! – лунало на зібранні.
Зі щемом у серці та сльозами в очах скадовчани ділилися своїми думками про те, як усе починалося в 2013 році:
– Пам’ять весь час повертає мене у страшні часи тієї осені, – звернулася до присутніх Галина Яремкевич. – 21 листопада ще нічого не віщувало про біль і трагедію. Наша молодь, наші студенти просто вийшли на майдан. Вони йшли впевнені, що їх почують, вони йшли сказати «НІ» злочинній владі Януковича і сказати «ТАК» європейському вибору нашої країни. Вони не мали зброї, у руках тримали жовто-блакитні прапори, співали гімн України та вигукували «Слава Україні! Героям Слава!». Був чудовий сонячний день, і ще ніхто не знав, що трішки пізніше, ніж за тиждень, цих дітей будуть підступно бити вночі кийками люди в масках. На другий день разом з цими дітьми вийшли їхні батьки і стали пліч-о-пліч. Вийшла вся Україна! А з 18 по 20 лютого на небосхилі над Україною загорілося 106 нових зірочок – це була Небесна Сотня. Я пишаюся своїми земляками, які поїхали на майдан, я пишаюся тим, що там від першого до останнього дня стояли мої сини Дмитро та Андрій, що там стояв мій чоловік. Це був їхній свідомий вибір, і мій свідомий вибір теж. Я пишаюся Небесною Сотнею! Вона згуртувала український народ, який піднявся з колін, скинув злочинну владу і різко змінив хід історії. Ми не маємо право забути ці святі імена, ці молоді обличчя. Вони недожили, недолюбили, недовчилися, недосміялися. Вони пішли від нас і зараз тримають над нами небо!
По завершенню мітингу скадовчани поклали квіти до меморіальної дошки Віталію Бєлікову, до пам’ятного знака загиблим за єдину Україну та до могил воїнів, які загинули під час захисту рідної країни у зоні АТО.
Вікторія Мелешко. Фото автора.