Після того, як «Чорноморець» розповів про отруєння собаки на ринку в районі «Воєнка», ми почали отримувати відгуки читачів. Лист, який друкуємо нижче, скадовчани розмістили на сайті нашого видання.
Нарешті почала обговорюватися важлива для нашого міста проблема – існування та подальша доля безпритульних тварин. Прочитавши в газеті статтю про те, як труять собак у Східному мікрорайоні міста, хочемо і ми розповісти історію, що вразила багатьох працівників скадовських ринків.
На ринку жили дві собаки. Нас, продавців, вони завжди з нетерпінням чекали і з радістю зустрічали. Та настав жахливий день, коли одну собаку отруїли. Другій собачці вдалося врятуватись. Але вона усвідомлювала все, що скоїли люди. Ви коли-небудь бачили, як плачуть собаки?! А я вам скажу, що бачила – це страшно!
Щоб убезпечити цю собаку, добрі люди наділи на неї нашийник. Адже вважається, що собака з нашийником має господаря і її ніхто не чіпатиме. Але, мабуть, у свідомості цієї собаки назавжди залишилося розуміння, що на цьому ринку на неї чекає смерть, і вона пішла від нас… Знайшла покинутий будинок за квартал від ринку і невдовзі привела там потомство. Так і залишилася там ця собака жити зі своїми цуценятами, але кожного дня приходила на продуктовий ринок у пошуках їжі. Ми часто бачили, як вона біжить до своїх цуценят з кісточкою чи шматочком хліба в зубах. Вона ніколи не їла сама, поки не нагодує своїх дітей. Ми всі це знали та підгодовували її.
Зрозуміло, що дітки нашої «підопічної» підросли, і вона почала приходити на ринок з ними. Цуцики були невеличкі, спокійні, миролюбні, нікого не чіпали. Одна з продавчинь ринку вирішила убезпечити тварин від розпліднення і постійно давала їм пігулки.
Як приємно було спостерігати, коли вони втрьох сиділи, притиснувшись одна до одної, або ж коли до матері пригортались її вже давно дорослі доньки. Це була дуже дружня собача родина – навіть у людських сім’ях інколи зустрічається менше любові та турботи.
Втім, скільки б усі ми не докладали зусиль, підсумок виявився дуже сумним – їх отруїли, усіх трьох. Поясніть нам, чим і кому заважали собачки, які навіть не жили на ринку?! Люди, скажіть: чому і за що???
Багато хто скаже, що треба було взяти собаку-матір додому. Відверто кажучи, брали її, і не раз, та вона звикла жити по-іншому і постійно тікала на ринок.
На превеликий жаль, подібна історія трапиться у нашому місті ще не раз, адже безпритульні тварини помирають нерідко, на очах у нас і наших дітей. Чому всім байдуже? Чому після кожної такої жорстокої загибелі тварин усі мовчать? Можливо вже досить просто дивитися?! Може час щось робити?!
А ще ми хочемо відкрити правду тим, хто викидає на ринок маленьких кошенят і цуценят, сподіваючись, що їх заберуть у добрі руки. У дійсності дуже маленький відсоток цих милих пухнастиків розбирають по домівках. Усі інші гинуть, і навіть не під колесами автомобілів, а на тому ж таки ринку…
Ми просимо та звертаємося до вас, люди! Замисліться на тим, що відбувається з цими тваринами! Чи маємо ми право ось так безкарно вбивати та позбавляти життя тих, хто нам вірить?! Чи будемо жити по принципу: людина – цар звірів?
Працівники ринку міста Скадовська.
P.S. Коли цей лист було підготовлено до друку, на адресу редакції надійшов ще один лист – від пенсіонерки В.Г.Романової. Вона теж переповіла вище згадану історію про собак і висловила обурення тим, що хтось труїть собак, які приходять на ринок. Також розповіла іншу історію, яка мала місце у Скадовську: «Біля п’ятиповерхівки у західній частині міста якось отруїли велику собаку. Вона довго вмирала, волала на весь мікрорайон. Люди не могли витримати цих криків. Через газету хочу звернутися до всіх, хто знуща-ється над безпритульними тваринами. Люди! Схаменіться! Що ви робите? Куди ми котимося? Звідки така жорстокість? Тварини – брати наші менші, вони теж хочуть жити!».
Від редакції: Свою жорстокість до безпритульних тварин люди часто пояснюють побоюванням бути покусаними, прагненням вжити заходів на упередження ситуацій сказу. Втім, подивіться на Схід України! Наші бійці, мужні і хоробрі, не лише вміють тримати зброю в руках, а й мають великі добрі серця. У кожному батальйоні, у кожному бліндажі, навіть у танках та бронетранспортерах обов’язково живе кіт, собака або навіть гусак чи качка. В умовах, коли їхні господарі змушені були тікати від війни, не завжди була змога забрати з собою і домашню тварину. Але наші воїни захищають не лише нас з вами – вони захищають і братів наших менших, вони ділять з ними хліб і воду. Ми ж живемо тут, у мирі і спокої, але маємо стільки жорстокості один до одного та по відношенню до чотирилапих створінь. Якщо такі наші обличчя і вчинки у мирний час, важко навіть подумати, якими ми можемо стати у випробуваннях війни.
Отримавши два листи з однієї теми та велику кількість особистих звернень і телефонних дзвінків, журналісти «Чорноморця» зустрілися з директором ринку Анатолієм Ібрагімовим та ознайомили його зі змістом нашої пошти. Директор підприємства категорично відповів, що на очолюваному ним ринку собак ніхто не труїть і про подібні випадки він взагалі чує вперше. Коли ми запропонували Анатолію Хамідовичу разом з нами вийти до людей, які торгують на ринку і можуть розповісти про отруєння собак значно більше, він відмовився. Мовляв, це якась маячня та плітки, на які не варто зважати. А от ця категоричність нас, журналістів, здивувала. Наша розмова тривала дуже довго, часом на «підвищених тонах». Ми надали директору ринку копію Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» і попросили більш ретельно вивчити порушену в листах проблему. У свою чергу Анатолій Ібрагімов пообіцяв, що якщо в місті почне будуватися притулок для бездомних тварин, він готовий допомогти у цій справі фінансово. До речі, пересічні скадовчани вже почали формувати ініціативну групу щодо необхідності будівництва у Скадовську такого притулку. А тому насамперед планують зустрітися з міським головою Олександром Яковлєвим та обговорити з ним дане питання. Редакція «Чорноморця» і надалі стежитиме за цією темою та інформуватиме читачів на сторінках газети.
Стаття 17 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»
Умертвіння тварин допускається:
– для одержання господарсько-корисної продукції;
– для припинення страждань тварин, якщо вони не можуть бути припинені в інший спосіб;
– за необхідності умертвіння новонародженого приплоду тварин;
– при регулюванні чисельності диких тварин і тварин, що не утримуються людиною, але перебувають в умовах, повністю або частково створюваних діяльністю людини;
– за необхідності умертвіння окремих тварин, які хворі на сказ чи на інше особливо небезпечне захворювання або є носіями особливо небезпечного захворювання;
– за необхідності оборони від нападу тварини, якщо життя або здоров’я людей знаходиться в небезпеці.
При умертвінні тварин мають дотримуватися такі вимоги:
– умертвіння проводиться методами, що виключають перед-смертні страждання тварин;
– приміщення, де проводиться умертвіння, повинно бути відокремлене від приміщення, де утримуються інші тварини;
– забороняється застосовувати негуманні методи умертвіння тварин, що призводять до загибелі від задушшя, електричного струму, больових ін’єкцій, отруєння, курареподібних препаратів, перегріву, та інші больові методи;
– переробка тварин дозволяється тільки після їх умертвіння;
– умертвіння тварин, що страждають, проводиться негайно, якщо їх страждання неможливо припинити іншим чином.