Туалет – обличчя курортного міста?!
За чим визначають рівень розвитку громади, міста і навіть держави? Можна говорити багато, але насамперед це кілька побутових моментів: стан доріг, вигляд кладовищ, зручності для інвалідів, ну і… туалети – куди ж без них?! Останні роки Скадовськ, як ніколи, переймається своїм курортним статусом і прагне підтягуватися до європейських стандартів. Але в той час, коли ми подумки «малюємо повітряні замки», прямо у нас «перед носом» залишаються невирішеними елементарні проблеми. Ще Віктор Гюго свого часу писав: «В історії клоак народжується історія людства. Клоака – це совість міста».
Багато скарг у нікуди
У Скадовську улюблене місце відпочивальників, після пляжів, звичайно, це ринок – міський кооперативний ринок, куди влітку, ледь сходить сонце, починають доставляти з усіх куточків нашого таврійського краю щедрі дари полів і садів, де ще можна, на відміну від мегаполісів, купити справжні на смак молоко, сметану, м’ясо… Наш ринок – це рай для туриста, він має свій колорит, не гірший, ніж у східних базарів країн Азії. Та й по закінченні сезону, упродовж більшої частини року, ринок гідно виконує свою важливу соціальну функцію, забезпечуючи скадовчан свіжим продовольством та товарами широкого вжитку. Одна біда, більше, навіть сором – це… туалет на ринку. Попри те, що цей заклад громадського користування зовні виглядає досить пристойно, до редакції протягом тривалого часу надходять скарги від людей, які щодня привозять свою продукцію на продаж з різних кінців району.
Вхід до туалету платний – дві гривні для пересічних громадян та одна гривня – для працівників ринку. Але, вибачте, окрім того, щоб справити нужду, люди в цьому туалеті не можуть більше нічого – ані цивілізовано змити після себе…, ані помити руки. Також торговельники скаржаться на те, що за нестерпним «амбре» туалет перейняв «кращі» традиції радянських вбиралень. Взимку, коли на вулиці прохолодно, тут ще можна дихати більш-менш нормально. А от у розпал курортного сезону сморід буквально виїдає очі… Звичайно, такий заклад громадського користування не вписується в сучасні санітарні умови, адже за вікном як-не-як ХХІ століття. І якщо працівникам ринку, не маючи вибору, доводиться в будь-якому випадку ходити до цієї горе-вбиральні, то які враження залишаються у наших «дорогоцінних» відпочивальників?! У їхніх очах заклад такого рівня навряд додає привабливості нашому місту-курорту.
Інспекція, та не від Фреймут
Сьогодні в Україні модно проводити усілякі незалежні інспекції закладів громадського користування, а потім «смакувати» деталі побаченого на всю країну. Дякувати Богу, до нас такі інспектори, озброєні телекамерами, ще не доїхали. А тому днями, не чекаючи початку курортного сезону, журналісти «Чорноморця» вирішили здійснити власну інспекцію – сходити на ринок… до туалету.
Ледь переступивши поріг, ми зрозуміли, що тутешні продавці ані крапельки на перебільшували тих фактів, про які нам розповідали. Більше того, ми вдосталь набралися власних вражень від громадської вбиральні. Перше, що впало в око, старе іржаве залізне відро біля входу до туалету – такі використовують для побутових потреб хіба що господарі приватних будинків, та й воно не дивно. А от поряд з сучасним туалетом при вході на ринок курортного міста така річ незрозумілого пристосування якось дуже ріже око.
Звичайно, з порогу відчувався важкий запах – щойно зайшли до закладу, як одразу ж хотілося виходити назад. Втім, ми пішли далі… У жіночій та чоловічій вбиральнях по три кабінки – вони зачиняються, чаші унітазів чисті, бачки для зливу порожні і поламані. Скористатися ними абсолютно неможливо. Зате поруч стоять 5-літрові пластикові пляшки – зім’яті, з товстим шаром осаду всередині – на дні та стінках – та до огидності брудні ззовні. Це – замість води у бачку. Береш у руки – і змиваєш… Вже від одного погляду на це починає нудити. А як же продавці?! Вони змушені користуватися таким неподобством, і після цього, щонайголовніше, навіть не мають змоги помити руки (а як же потім обслуговувати покупців, брати до рук товар???). Бо ж коли ми вийшли з кабінки, у крані умивальника води не було. Зате під умивальником стояло два відра – в одному болотяного кольору вода (мабуть, у ній мили ганчірку для підлоги), інше було порожнім, але на вигляд використовувалося з тією ж метою. Ось так, отримавши порцію «повітряних ванн», з брудними руками та купою усіляких думок у голові, ми вийшли з туалету й одразу попрямували до… дирекції ринку.
Ринок – наш, туалет – не наш
Директор дочірнього підприємства «Скадовський кооперативний ринок» Анатолій Ібрагімов прийняв журналістів «Чорноморця» без зволікань. А почувши про мету нашого візиту, одразу сказав: «А це не наш туалет – там інший господар…». У ході розмови з’ясувалося, що орендує приміщення вбиральні скадовчанин Євген, тож усі питання щодо нинішнього стану туалету – до нього. Ми не проминули можливості поставити Анатолію Хамідовичу досить неделікатне, але правдиве питання: а куди ходить до туалету він? Посміхнувшись від здивування нашою відвертістю, директор відповів, що користується вбиральнею у приміщенні адміністрації ринку, втім про проблеми єдиного на ринку громадського туалету йому відомо.
– Ми якраз незабаром почнемо будувати інший туалет на новому вечірньому ринку. Вже навіть є проект та оформлюються всі відповідні документи, – зауважив Анатолій Ібрагімов і запропонував нам подивитися на власні очі, де буде розташовуватися вбиральня.
Паралельно ми зв’язалися по телефону з так званим «директором» туалету і домовилися про зустріч у редакції.
А дорогою на майбутній об’єкт Анатолій Ібрагімов розповів, що вже у травні цього року на тутешній території, з боку вулиці Рози Люксембург, відкриється ще один ринок. Його робота дозволить забезпечити свіжими продуктами жителів та курортників нашого міста у вечірній час. Ось у кутку цього майданчика, площею близько 18 квадратних метрів, має бути обладнано туалет. Як зауважує директор, для торговельників цей заклад має бути безплатним. Але це аж ніяк не повинно позначитися на якості послуг. Новий туалет обладнають каналізацією, холодною та навіть гарячою водою, і, звичайно ж, проведуть вентиляцію.
Усе це добре, і хочеться сподіватися, що перш ніж розпочнеться літо, нас запросять на «оглядини» нового туалету. Втім, відверто обговорюючи існуючу проблему, ми пояснили Анатолію Ібрагімову: для нашого курортного міста туалет на ринку – на рівні важливого соціального об’єкта, а людям, які сюди приходять, байдуже до того, хто де є власником. Враження складається загальне: зайшов на ринок, походив між рядами, скупився, зайшов до туалету – і ось, емоції очевидні… А тому, дійсно, якщо керівництво ринку протягом тривалого часу не може вплинути на свого «сусіда», має вирішити проблему в інший спосіб – відкрити новий туалет. Хоча, працівники ринку вже зневірились і в цьому. Не на диктофон люди бідкаються, що чекають обіцяного туалету вже більше року. А віз і нині там…
Послуга – адекватна ціні
Того ж дня до редакції завітав Євген, який відповідає за роботу горе-туалету. У розмові з журналістами він намагався бути максимально відвертим. Розповів, що дане приміщення він орендує. Ще під час його будівництва не було обладнано вентиляцію. Наразі ж щось робити вже пізно. Аби туалет хоч якось провітрювався, цілорічно мають бути відчинені вікна. Та коли взимку починаються морози, вода у трубах замерзає і стаються пориви. Тому нині навіть руки помити нічим. Загалом про ті неналежні санітарні умови, в яких працює заклад, Євгену відомо. Мовляв, зливні бачки він вже втомився міняти – все одно ламаються. Та й для початку треба поставити допоміжний насос – інакше вода, через замалий тиск, не підніматиметься нагору.
– Усе це – великі вкладення коштів. А виручка за місяць тільки й дозволяє покривати обов’язкові витрати: зарплату обслуговуючого працівника, податки та орендну плату, – каже Євген. – Ще минулої весни ми намагалися з адміністрацією та працівниками ринку знайти вихід… Але люди не погодилися на підвищення ціни, скажімо, до 3 гривень.
А з чого ж тоді робити ремонт? – пояснює Євген.
Щоб більш-менш покращити санітарні умови в громадському туалеті, орендатору треба витратити близько 50 тисяч гривень – без підвищення вартості послуг, як він вважає, ці кошти йому не повернуться. Тим більше, немає сенсу вкладати зараз, коли дирекція ринку зібралася будувати ще один туалет, до того ж безкоштовний. У зв’язку з цим орендатор не виключає: «кінець не за горами». Якщо після відкриття нового туалету сюди потік відвідувачів впаде, працювати у збиток довго не доведеться.
Ми ж, журналісти, висловили нашому співрозмовнику власну точку зору: ще ніхто не відміняв «закони ринкової економіки» – будь конкурентоздатним, і покупець обиратиме саме те, що пропонуєш ти. А сьогодні можна цілком зрозуміти людей, які працюють на Скадовському кооперативному ринку і принципово проти того, щоб платити за вхід до туалету дорожче. Адже вони так само у відчаї. У відчаї від зневаги та неповаги до себе, у відчаї від відсутності елементарних санітарних умов. А тому навряд чи хтось із них готовий почати платити більше вже завтра, сподіваючись на те, що, можливо, через кілька місяців, у туалеті нарешті запрацює каналізація та водопостачання. Надто зневірений наш народ в обіцянках – такі реалії життя.
Тетяна Підгородецька.
Від редакції: Обладнання та робота туалетів громадського користування для курортного Скадовська залишається актуальною темою. А тому найближчим часом журналісти «Чорноморця» планують підготувати цикл матеріалів. Стежте за нашими публікаціями та приєднуйтесь до обговорення. Чекаємо ваших листів та дзвінків до редакції.