Майже в усіх містах світу центральні вулиці названі на честь засновників держави, засновників міст або святих – покровителів міста. Назви цих вулиць класифікуються як патроніми (від грецького патрос – батько).
І якщо до батьків нації українці умовно відносять близько десятка осіб, то у відношенні засновника Скадовська все зрозуміло – це Почесний громадянин міста, занесений до цього списку за №1. Навіть дивно, що раніше іменем Сергія Балтазаровича Скадовського в місті не була названа якась вулиця або хоча б провулок. І нарешті напередодні чергової річниці з дня народження засновника, яку ми відзначили 2 березня, розпорядженням місь-кого голови одній з вулиць було надано ім’я засновника.
Перші 30 років існування нашого міста ця вулиця носила назву Серьожина, на честь сина засновника міста – Сергія Сергійовича Скадовського (1892-1965 рр.). З 1924 року ця вулиця була перейменована на Червоноармійську. Попри те, що майже всі визнають, що саме С.Б. Скадовський є засновником нашого міста, все ж не зайвим буде нагадати, як все відбулося.
Сергій Балтазарович купив 3700 десятин абсолютно голого степу за 687169 рублів. І хоча новий землевласник мав агрономiчну освiту, він не став займатися сільським господарством на солонцюватих землях. Силою його розуму і таланту на порожньому місці за рік постала пристань, за два роки – містечко, за три роки – курорт, за чотири – порт. За десять років тут було створено місто, в якому побудовано інфраструктуру, школи, лікарню та величний храм.
Те, що за часів керівництва С.Б.Скадовського вдалося зробити лише за десятиріччя, не змогли повторити в Херсонській області ані за 70 років радянської влади, ані за 25 років незалежності України.
А ще засновник нашого міста у 1897-1906 роках був головою губернських Земських Зборів (аналог сучасного голови обласної ради), з 1906 року та з 1915 року – членом Державної Ради, що була верхньою палатою російського парламенту. Він також опікувався освітою Таврійської губернії та медициною всієї імперії. У 1904 році у Харбіні та в 1915 році на Західному фронті Скадовський займався організацією польових шпиталів Червоного Хреста. Був кавалером багатьох орденів не лише Російської імперії, а й османської Туреччини.
Сергій Балтазарович Скадовський помер 15 червня 1918 року у Скадовську, на 56-му роцi життя, вiд паралічу серця. Похований у Свято-Сергiївському храмі, але в 30-тi роки минулого століття було здійснено його перепоховання на міському кладовищі. До сторіччя Скадовська у місті було відкрито пам’ятник С.Б.Скадовському. У 1999 році засновник був визнаний Почесним громадянином міста Скадовська за №1. Його іменем у 2000 році названо українське торгове судно «Сергій Скадовський».
Хто ж, як не засновник, заслуговує, щоб його ім’ям називалася одна з вулиць нашого міста.
Олег ЛИХОВИД,
член Національної спілки краєзнавців.