Скадовське краєзнавство
Татарські назви на теренах Скадовського краю
“Подробноя милитерная карта по границе России и Турции” (1800 р.)
Тюркські народи, зокрема татари і ногайці, котрі проживали в Північному Причорномор’ї, залишили по собі безліч топонімів – власних назв урочищ, озер, річок та островів. Наведемо ті, що найближче знаходилися до сучасного міста Скадовська або продовжують знаходитися на даній території. Це, насамперед, урочища Цукури, Кизилляр, Куль-Оба, Копані Теплі Води, Чітке Чаган та Куру Чаган; річка Карга, […]
Аули Джамбойлуцької орди
“Carte Exacte de la Chersonese Taurique... ” (1740 р.)
У ХVІІІ столітті між Дніпром та Перекопом розмістили свої кочовища ногайські племена Джамбойлуцької орди, заполонивши таким чином весь простір сучасного Скадовського та сусідніх районів. Джамбойлук або Йембойлик означає «ті, що живуть по берегах річки Емби» (татарською – Джем), що в сучасному західному Казахстані. У 1627 році під натиском калмицького хана Хо-Урлюка ця орда відкочувала до […]
Кінбурнський шлях в історії Скадовщини
Евлія Челебі.
Ще наприкінці XV століття на північ від Перекопу йшли три основні шляхи: Муравський, Чорний та Кучманський, що були частиною Великого шовкового шляху. Їх початок чітко видно на карті “Regni Poloniae, Magni Ducatus Lithuaniae” (1648 рік), що є аналогічною карті Ґійома Лавасера де Боплана, з однією відмінністю – наявністю шляхів. Чорний шлях йшов від Перекопу через […]
Таємниця «Могили Кантемира»
Фрагмент аналогічних карт на сайт_Таврійської губернії (1859 р. та 1865 р.).
За переказами середини ХІХ століття, поблизу села Карга неодноразово бував прямий нащадок Чінгісхана – Кантемир-мурза Дивєєв, проводир буджайських ногайців, що мешкали між Дунаєм та Дністром. Як розповідають місцеві легенди, він склав голову поблизу урочища Карга в середині ХVІІ століття. Ще на картах Таврійської губернії 1859 та 1865 років, на схід від села Карга (нині Приморське […]
Скадовськ очима видатного письменника
Загребельний1_сайт1
25 серпня виповнюється 90 років із дня народження українського письменника, автора історичного роману «Роксолана», героя України Павла Архиповича Загребельного. Його твори захоплюють багатьох, їх перечитують знову і знову. Та чи знають скадовчани, що наше місто і Джарилгацька затока надихнули цього митця слова на створення окремої книги?! Мова йде про третю збірку Павла Загребельного – «Новели […]
Манівцями на вікенд до острова Джарилгач
IMG_1429
Хто з нас хоча б одного разу в житті не мріяв опинитися на далекому острові, де немає людей, офісів, колег, знайомих облич, де тільки ти і твої думки, а ще – дивовижна природа, частиною якої хочеться стати й собі?! А насправді для цього не треба їхати чи летіти за тисячі кілометрів від рідної землі. Ну, […]
Південна Херсонщина на карті Ґійома де Боплана
“Mappa generalis Gubernii novae Russiae in Circulos” (1779 р.).
Французький інженер і військовий картограф Ґійом Левассер де Боплан з початку 1630-х до 1648 року перебував на польській службі, переважно на території України. У 1639 році Боплан проводив топографічну зйомку течії Дніпра та смуги прилеглої території. У тому ж році він уклав карту “Tractus Borysthenis”. На цій карті нанесено 378 об’єктів, із них 275 населених […]
Сьогодні 120 років Скадовську
С.Б. Скадовський.
Про день заснування нашого міста вже написано багато. Проте й досі багатьом незрозуміло, чому за відлік взято 1894 рік, а не 1893 рік чи 1896 рік? Найкращим свідком моменту заснування міста має бути сам Сергій Балтазарович Скадовський. Ось його лист губернатору Таврійської губернії Петру Михайловичу Лазарєву, датований приблизно листопадом 1895 року: «… У квітні місяці […]
Дві карти одного століття
Карта Джарилгача Андре Теве. 1586 рік.
Туристи, які перепливають через протоку Дарданели, зазвичай так захоплені розповідями про армії Ксеркса та Олександра Македонського, котрі форсували цю протоку багато століть тому, що не помічають невеличке погруддя, встановлене на європейській частині протоки поряд з переправою. Незначний підпис вказує, що це Пірі-рейс. А точніше Хаджі Мухіддіна Пірі ібн Хаджі Мехмед – турецький мореплавець, адмірал та […]
Похід російського воєводи
Д.Ф. Адашев.
  Як стверджує Московський літопис за 1559 рік (офіційне видання 1895 року), у лютому того ж 1559 року воєвода Данило Федорович Адашев отримав від російського царя Івана IV завдання вийти в Чорне море через гирло Дніпра й нанести військового удару по кримських татарах. Під керівництвом Д.Ф.Адашева на острові Хортиця було побудовано флотилію з майже 200 […]