Перша спецгрупа агрономів

конверт_1 _инетУ 1966 році в селі Антонівка вперше учні 8 класу мали можливість бути зарахованими до технікуму. Близько 120 чоловік вступили на 1-й курс агровідділення, розподілили їх на 4 групи під номерами 101, 102, 103 та 104. У 1967 році до них додалася перша спецгрупа агрономів – 205. Вони склали іспити на базі 10 класів та були зараховані на другий курс з терміном навчання 2,5 роки (2 роки теорії, півроку – виробнича практика). Так було сформовано перший випуск агрономів технікуму в кількості 5 груп (150 чоловік).

Учні нашої групи різнилися за віком, від 17 до 26 років, але вчилися добре та були лідерами у навчанні, поведінці, спортивно-культурних заходах. Класний керівник спецгрупи Михайло Семенович Сабадаш залишиться у нашій пам’яті не тільки керівником, викладачем – він був нам батьком у повному розумінні цього слова. Спецгрупа була однією сім’єю, ми були першими…

З першого потоку зарахували 24 чоловіки. З другого потоку залишилося добрати 6 чоловік, фактично конкурс був великим, оскільки з’їхалася більшість абітурієнтів, котрі не пройшли за конкурсом до інститутів, і тільки 6 чоловік були щасливчиками. Диплом отримали: Віктор Бондар, Борис Ботнар, Лідія Бучельнікова, Олександр Височенко, Тамара Височенко, Валентина Гончарова, Віктор Дригваль, Віктор Капустін, Таміла Кілочек, Віктор Маркін, Юрій Осіпов, Віктор Портний, Олександр Салюк, Анатолій Семибратній, Галина Смолієнко, Ганна Соценко, Тамара Соценко, Олександр Степанов, Микола Сторчак, Валентина Таран, Людмила Чеботарьова, Харлампій Ченуша. За різними причинами технікум залишили 8 чоловік, дехто з них пізніше навчався у цьому ж закладі. Ось такий склад був у нашій спецгрупі.

Після технікуму більшість випускників працювала за спеціальністю, навчалася заочно в інститутах, мала державні нагороди. З тих пір пройшло 50 років, чимало моїх друзів залишили нас і пішли в інший світ…

Життя не вічне, зате пам’ять людська безсмертна. Для нас технікум залишиться найсвітлішим спогадом у житті. На той час ми були молодими та щасливими, жили з піднесенням, мали мету та перспективи…

Бажаю вам, мої друзі, здоров’я, життєвих успіхів, благополуччя, чистого синього неба, миру в незалежній Україні!
Стою біля технікуму, йдуть студенти… 50 років тому тут крокували і ми… Згадалася пісня Сальвадоре Адамо «Падает снег», вона для нас була найкращою. Експромтом пишу слова українською мовою до цієї музики. Передам до музею технікуму.

Микола Сторчак, перший випускник технікуму.

Коментарів немає, будьте першим!

Прокоментувати:
Всі поля, позначені (*) обов'язкові для заповнення